Від кожного з нас залежить порятунок Орелі
І знову про річку Оріль. Питання про загальний гідрологічний та екологічний стан Орелі на сьогодні стоїть дуже гостро. Люди занепокоєні станом річки, розуміють, що ситуацію треба виправляти, але не знають, як. І зволікання з часом теж працює не на вирішення проблеми. Кожна людина в районі має свою особисту думку про те, чому Оріль гине, чому падає рівень води, але вкупі громадськість ніяк не сформує своєї остаточної позиції, і від того легше не стає.
Розмови про врятування річки та створення Національного природного парку «Орільський» ведуться давно. Кілька років назад громаді Царичанського і Петриківського районів був запропонований масштабний робочий проєкт «Відновлення гідрологічного режиму та санітарного стану старого русла річки Оріль на території Царичанського та Петриківського районів Дніпропетровської області — капітальний ремонт». Вартість проєкту з усіма проектно-вишукувальними роботами становить 110 мільйонів гривень. Його ініціатором виступив Регіональний офіс водних ресурсів у Дніпропетровській області. Повідомлення про заплановану діяльність Офіс розмістив у єдиному реєстрі Оцінки впливу на довкілля на сайті Міністерства екології та природних ресурсів України (зараз державна інституція об’єдналася у міністерство енергетики та захисту навколишнього середовища — авт.). Згідно процедури оцінки впливу на довкілля (далі — ОВД), мають відбутися громадські слухання. Іншими словами, громадськість, на території якої будуть втілювати проєкт, повинна дати згоду на його реалізацію.
Почути про суть робочого проєкту, розібратися, послухати, зрозуміти для себе, у чому полягає проблема Орелі і як цьому зарадити, сформувати свою власну особисту думку, про це йшлося на недавно проведеному так званому круглому столі, ініційованому головою районної ради Світланою Горбачовою. Сама Світлана Андріївна запевняє, що її особиста громадянська позиція не дозволяє стояти осторонь проблеми річки і їй не байдужа доля Орелі. Забігаючи наперед, скажемо, що зустріч, яка відбулася у великій залі адмінбудинку районної ради, не залишила нікого байдужим. Серед понад 60 присутніх, які розділилися на дві протидіючі сторони, було багато тих, які мали вже заздалегідь сформовану власну позицію. Також були як прихильники проєкту, так і люди з протилежними поглядами. А були й такі, які мовчали та уважно слухали запрошених гостей. Зізнаємося, пристрасті вирували. Але це природно і прогнозовано, бо людям болить проблема багатостраждальної Орелі. А на запитання людей відповідали головний інженер Державного регіонального проєктно-вишукувального інституту «Дніпродіпроводгосп», гідролог, співавтор ідеї і проєкту створення НПП «Орільський», учасник підготовки Червоної книги Дніпропетровської області Віктор Дем’янов, заступник начальника обласного Регіонального офісу водних ресурсів Ігор Потапенко, розробник звіту з ОВД, директор науково-дослідного центру «Дніпровська природна інспекція» Микола Терещук, представник громадського формування «Еко-Патруль» Микола Мурчич, керівництво каналу «Дніпро — Донбас».
Світлана Горбачова, яка вела круглий стіл, коротко окреслила присутнім суть громадської зустрічі. Вона полягала в тому, щоб присутні спеціалісти, розробники проєкту, відповіли людям на всі питання, які їх цікавлять, а народ, у свою чергу, сформував особисту думку щодо доцільності впровадження рятувальних робіт на Орелі. Світлана Андріївна, звернувшись до присутніх, зазначила:
— Сьогодні наша мета — обговорити, вивчити суть проблеми річки, дізнатися більш детально про те, що нам пропонують проєктанти, і визначитися, потрібно нам це чи ні.
Микола Терещук, один із розробників проєкту, зауважив, що зараз триває робота над Звітом оцінки впливу на довкілля (ОВД). Замовник звіту — Регіональний офіс водних ресурсів. Усі проєктні рішення матимуть дію вже після оцінки висновку на довкілля. Після того, як опублікується Звіт (він готуватиметься близько 20 днів), де будуть враховані усі пропозиції, уже не можна буде нічого змінити. І на останніх громадських слуханнях будуть оголошені результати прийнятих рішень. Таким чином, на остаточну громадську відповідь залишилось одне громадське слухання.
Основні заходи, передбачені проєктом. Що пропонують?
Робочий проєкт «Відновлення гідрологічного режиму та санітарного стану старого русла річки Оріль на території Царичанського та Петриківського районів» передбачає розчищення русел Орелі і Старої Орелі, також відновлення змитих піщаних перекатів з метою утримання рівнів води в меженний (найпосушливіший) період. Основними елементами русел є плеса, перекати і меандри (звивини). Плеса, перекати і меандри утворюються і формуються під час проходження великих повеней.
Основні заходи з відновлення гідрологічного стану рік Оріль і Стара Оріль наступні: — розчищення русел рік на 14 ділянках протяжністю 16,1 кілометра. Об’єм розчищення становить 311 тисяч метрів кубічних, середня глибина розчищення — 0,73 метра; — влаштування (відновлення) в руслі штучних піщаних перекатів у руслі Орелі. Усього передбачено 19 штук піщаних перекатів і одну кам’яну перемичку-перекат в руслі відповідного Орільського каналу біля села Сорочино.
Проєктні роботи, за визначенням авторів, розраховані на 3 роки. Роботи поступові. Кожна виконана операція контролюватиметься і аналізуватиметься, вестимуться спостереження. У разі необхідності, у проєкт можуть вноситись зміни та можливе коректування. Усе чітко, відкрито і прозоро.
Як зазначалось вище, згадаємо тих представників громади, хто категорично проти створеного проєкту і не згідний з концепцією спеціалістів. Голова Царичанської районної громадської організації «Комітет з порятунку Орелі» Григорій Давиденко та його однодумці заявляють:
— Проєкт протиприродний і містить у собі дві протилежні ідеї: поглиблення дна річки до 2 метрів і будівництво гребель висотою в 1,5 метра у вигляді перекатів з піску довжиною 100 метрів. Така конструкція не встоїть під тиском льодоходу. Весняна повінь вимиє пісок і рівень води буде ще нижчим, ніж є зараз. Проєкт не застосовує басейновий підхід, як анонсують проєктанти, а точковий на відстані 16 кілометрів. Якщо на Орелі довжиною майже 400 кілометрів на невеликій ділянці у 16 кілометрів від Царичанки до Сорочиного видобути 316 метрів кубічних піску, а потім з 30 відсотків побудувати греблі-перекати, то науковою мовою це називається фрагментація річки. Увесь непотріб з верхів’їв Орелі далі Царичанки не піде. Це будуть каскади боліт за типом річок Прядівки чи Дніпра. Перш за все, варто негайно прибрати усі незаконні греблі на Орелі та її притоках, котрі демонстрували водники. Така програма розроблена доцентом Вадимом Манюком. І слід завершити створення Національного природного парку, а не видумувати безглуздий проєкт. Побоювання, що вода стече і нічого не залишиться, безпідставні. Це буде справжнє відновлення гідрологічного режиму.
У представника «Еко-Патруля» Миколи Мурчича полярна думка:
— Проєкт — це труд великої кількості людей. Ми вийшли на такий рівень вперше, коли нам держава виділила кошти на врятування річки. Це цільові кошти, які направлені конкретно на річку. Якщо не здійсниться проєкт, річка, у тому вигляді, як була, так і залишиться. Проєкт гальмують і ті, хто переслідує власні «шкурні» інтереси, хто зацікавлений у розоренні земель, а також мисливці та рибалки — браконьєри, які займаються протизаконним промислом.
А у нас в Україні як? Не цінимо ми свої водні надра, розбазарюємо. Більше того, хвацький «хазяїн», де була колись річечка чи потічок, розорює там землю, діючи за приказкою «після мене — хоч потоп», замість того, щоб рятувати водну артерію. Що ми залишимо наступним поколінням? Та над будь-якою річечкою чи джерельцем ми повинні трястися, як матір за дитям. Парадокс: робимо собі шкоду і самі ж потерпаємо від цього. Зачіпаючи тему НПП «Орільський», думаємо, як би було б добре, щоб якнайшвидше він створився. Так ні. Песимістичні настрої заважають. Пояснимо. Чому ніяк не дадуть ходу утворенню заповідної зони? Одна з вагомих причин: на території є багата земля — ласий шматочок для людини. Про створення НПП іде мова ще з 2000-го року. У ті часи багато землі роздавали в користування, тоді це не заборонялося. Але ж ці землі на території майбутнього парку давали. Ніхто цей механізм роздачі фактично не контролював. І господарі робили із землицею все, що хотіли. А сьогодні, у зв’язку зі змінами у земельному кодексі, окремі землі за законом підлягають вилученню. А тепер уявіть, хто добровільно віддасть свій наділ? Буде боротьба і незадоволення. Тож питання створення Національного природного парку, якщо припустити, може затягтися ще на 20, умовно кажучи, років. У сусідньому Магдалинівському районі на сьогодні із цього питання вже «спекотно». До речі, у тому ж районі вже проведені аналогічні заходи із відновлення водних артерій. Зокрема — у Чернетчині. А річка Заплавка, яка тече на два райони, наповнилася водою. Це наглядно продемонстровано у житті. Про це говорив і нагадував на засіданні Віктор Ткач, мешканець Михайлівки, керівник агроформування і депутат райради.
Звертаючись до вас, шановні жителі Царичанського району, хочеться наголосити (без пафосу), що доля нашої Орелі — у руках кожного із вас. Від вашого рішення залежить подальше здорове життя річки. Кожен із вас несе відповідальність як людську, так і громадянську. А для цього вам треба зробити свідомий вибір. Повертаючись до вищезазначеного, нагадаємо про те, що кожен із вас має сформувати свою особисту виважену думку, конструктивну позицію щодо відновлення гідрологічного стану русла річки Оріль. Вам треба прийти на громадські слухання, про які буде заздалегідь анонсовано, і засвідчити своє «так» чи «ні» реалізації проекту «Відновлення гідрологічного режиму та санітарного стану русла річки Оріль на території Царичанського та Петриківського районів Дніпропетровської області — капітальний ремонт». Не будьте байдужими! Чекаємо реакції! Слідкуйте за оголошеннями. Також повідомляємо, що в наступних номерах газети буде надрукований ще один матеріал стосовно річки (продовження). У матеріалі розробники проєкту даватимуть вичерпні відповіді на усі запитання, які поступали від громадян упродовж громадських зустрічей. Тож просимо вашої уваги.
Додати коментар