Район без грошей, школярі без автобусів, вихователі без зарплати
Закінчення 2019‑го року принесло одразу кілька неприємних сюрпризів працівникам освіти, школярам та їх батькам. І, судячи з тенденції, у році наступному покращення не буде.
Із незавидною регулярністю газета «ЕХО» повідомляє про нові й нові неприємності та проблеми, які виникають на території Кобеляцького району в сфері надання освітніх і медичних послуг. Не минає й випуску видання, щоб на його сторінках мова не йшла чи то про відсутність грошей на придбання інсуліну для діабетиків, чи про припинення безкоштовного харчування школярів та руху шкільних автобусів, чи про «урізання» виплат педагогам.
У статті «Віктор Варава: «Отримаю зарплату і куплю бензин для шкільного автобуса» (№49(845) від 05.12.2019) мова йшла про те, що через відсутність коштів для придбання бензину для шкільних автобусів, транспортні засоби, що возять дітей до шкіл, не вийшли на звичні маршрути. І батькам школярів довелося в терміновому порядку вирішувати проблему довезення дітей до навчальних закладів самотужки.
Та ще не встиг «свіжий» номер вийти в друк, як із того чи іншого населеного пункту почала надходити інформація про те, що шкільні автобуси виїхали на маршрути. Здавалось, можна зітхнути із полегшенням. Та через кілька днів деякі батьки знову повідомили редакцію про те, що проблема не вирішена. Автобуси вчергове зупинилися. Люди обурювались:
— Що цього разу трапилося? Нібито сільради вже виділили гроші або знайшлися спонсори. Але ми знову возимо дітей до школи на власних автомобілях. Ця невизначеність дратує. І взагалі, хотілося б знати, хто винен у виникненні проблеми із відсутністю грошей на заправку автобусів. Сільради, відділ освіти чи районна рада?
Учергове звернулися за коментарем до начальника відділу освіти Наталії Коваль. Посадовець пояснила:
— Мені вже довелося почути, що в проблемі з автобусами винна я. Давайте спробуємо розібратися в ситуації спокійно, щоб люди зрозуміли, хто і за що відповідає, де чия компетенція. Відділ освіти, згідно із законодавством, є виключно розпорядником коштів, йому наданих із бюджету того чи іншого рівня. Якщо в нас немає коштів, а вони надходять із районного бюджету, то ми просто не можемо їх перерахувати постачальникам паливно-мастильних матеріалів. Про те, що така проблема може виникнути, я особисто інформувала керівників району ще кілька місяців тому. Адже, не буду робити із цього таємницю, відділ освіти має багатотисячні борги перед постачальниками бензину. І борги ці виникли не в грудні чи листопаді, вони накопичувались місяцями. Що сталося зараз? Бензин перестали надавати в борг. Автобуси зупинилися. Після публікації в пресі, і не лише через це, а після звернень директорів навчальних закладів, «увімкнулися» сільські ради. Одні швиденько знайшли спонсорів, інші виділили додаткові кошти рішенням сільрад. Але ж це ще не означає, що гроші миттєво з’явилися на рахунку відділу освіти. Дуже прошу батьків це зрозуміти. Це добре, коли спонсор дав готівку, на неї купили бензин і автобус поїхав. Але в інших випадках є обов’язкова процедура, проведення якої може зайняти певний проміжок часу. От, скажімо, перерахував кошти фермер. Гроші надійшли на спецрахунок, потім необхідно провести зміни в кошторисній документації, віднести платіжні документи в держказначейство, потім підготувати інші документи. І лише після цього відділ освіти може платити. Якщо ж гроші виділили сесії сільрад, то потрібно пройти іншу процедуру, для початку — хоча б отримати сесійне рішення. Так що навіть у разі, коли сільські депутати виділили кошти сьогодні, це не означає, що ними вже завтра платитимуть за бензин.
Та все ж Наталія Коваль вважає, що спільними потугами до кінця року питання довезення дітей до навчальних закладів буде вирішене позитивно.
У шкільних педагогів усе нормально, а вихователям доведеться жертвувати «престижністю»
Розповіла Наталія Коваль і про ситуацію із оплатою праці педагогів. Вона повідомила, що у вчителів, які працюють у школах, взагалі ніяких проблем немає. Гроші на оплату їх праці надходять із державного бюджету. І коштів вистачає навіть на премії та інші додаткові виплати. А ось педпрацівникам дошкільних навчальних закладів будуть непереливки. Їх зарплату фінансують із бюджету Кобеляцького району. А там давно утворилася «дірка».
До відділу освіти був надісланий лист із фінуправління району. У ньому йдеться про необхідність зменшити касові витрати на зарплату. Зекономити необхідно 285 тисяч гривень. Було прийнято рішення в грудні не платити «нічні» та надбавки за роботу із деззасобами. Це — щодо обслуговуючого персоналу. А педагогам запропонували пожертвувати надбавкою за престижність праці. ЇЇ скоротили із 15 до 5 відсотків. Хоча, за словами Наталії Коваль, навіть ці непопулярні заходи не дали змоги «наекономити» на всі 285 тисяч. Водночас вона висловила сподівання, що в разі надходження додаткового фінансування із бюджетів інших рівнів, працівники дитсадків, нехай із затримкою, але отримають всю надбавку за престижність.
Педагоги фінансують педагогів
Тут, звичайно, нікуди не подінешся від сакраментального запитання «А звідки ж «дірка»? Куди і чому зникли кошти з бюджету Кобеляцького району? Хтось украв чи миші з’їли?
Звичайно ж, відповідь банальніша. За нею ми звернулися до керівника фінуправління Андрія Дацка. Він пояснив, що бюджет Кобеляцького району в основному формується на базі виплат із ПДФО, тобто податку з доходів фізичних осіб. Простіше кажучи, із відрахувань із зарплати працюючих.
А в 2019 році надходження цього виду податку суттєво зменшилося. Чому? Було проведене скорочення в агрофірмі «Добробут», працюючі там платять податки не в кобеляцьку казну. Припинив роботу цукровий завод. Ще раніше припинив роботу комплекс «Ясні зорі». Лише за шість місяців 2019 року районний бюджет не дорахувався трьох мільйонів гривень ПДФО із «Добробуту».
І ось так, поступово з’явилася злощасна «дірка». Раніше згаданий «Добробут» був другим за потужністю платником податків до районного бюджету. Став шостим. А знаєте, хто є першим? Найбільше ПДФО надходить із галузі освіти. Тобто, із освітян вираховують податки, які потім направляють на зарплату та інші потреби тих же педагогів.
Таке ось замкнуте педагогічно-бюджетне коло утворюється. Як його розімкнути? Виключно запуском виробництва. Але це інша історія. Про неї — трішки в редакційній.