Кожен з нас прагне справедливості. Для себе

Неділя, 11 липня 2021 року. Часовий проміжок десь між 22‑ю і 23‑ю годинами вечора. Закінчився черговий трудовий тиждень без вихідних. Попереду — новий, такий же напружений.

Що зазвичай люди роблять у таких ситуаціях? Як на мене, сплять. Або пробують спати.

Аналогічно діяв автор цієї статті. Раптом лунає дзвінок на мобільний. Телефонують на номер редакції. Телефон із цим номером знаходиться поряд. Трубку бере дружина. Запитує, що сталося. «Звідти» кажуть, що їм потрібен номер Філоненка. Дружина знову запитує, що ж сталося. «Звідти» кажуть, що «пан Копелець розорює луки». Дружина радить перетелефонувати в понеділок із 9-ї години ранку.

Як і очікувалося, ніхто не перетелефонував ні о 9‑й, ні о десятій годині, ні наступного дня.

А об одинадцятій ночі дуже хотілося розказати, як «Копелець розорює луки». Ви можете собі уявити, як міський голова глупої ночі, сидячи за кермом трактора, оре десь у Василівці чи Бринзах? Я — ні. Не можу.

Ні, я можу уявити, що міський голова чи будь-який інший посадовець, котрий має можливість розпоряджатися землями, роздає їх або за хабарі, або своїм друзям чи «потрібним» людям. Тим більше, що інформація, що саме так відбувається в Кобеляцькій громаді, до редакції надходить регулярно.

Розповідають і про місцевих «бандитів», які пропонують усім бажаючим написати заяву на отримання двох гектарів землі, а потім де-факто продати її за 500 доларів. Розповідають і про 20–50 гектарів землі, наданих ледве не кожному міському депутату.

Багато чого розповідають. Але ключове слово тут «розповідають». Та ще й анонімно. При цьому прохаючи їх прізвищ не називати. Доказової бази теж ніякої. І при цьому кажуть:

— Ви ж напишіть правду.

Або:

— Ви ж нам допоможіть.

Або:

— Ми ж за справедливість.

А от давайте разом поміркуємо. Як можна допомогти тому, кого немає? Адже людини без прізвища, імені, адреси фактично не існує.

Яку правду потрібно написати? Таку, як потрібно аноніму? А звідки знати, що то є правдою? А можливо, то є брехнею і скаржник із якихось своїх корисливих мотивів хоче очорнити чесне ім’я того чи іншого чиновника.

І що таке справедливість? Або навпаки — несправедливість? У більшості випадків справедливість у розумінні людей — це коли добре їм. Досить часто — коли погано іншим. Недаремно ж в Україні дуже люблять цитувати слова лідера Сингапуру Лі Куан Ю, який радив «почати з того, що посадити трьох своїх друзів». І ми ці слова нагадуємо кожному новому очільнику держави. Але при цьому навіть не дзвонимо в поліцію, коли п’яний «в дим» власний друг сідає за кермо автомобіля. А потрібно ж. Адже це — справедливість. Це — правда. Це — допомога тому, кого може вбити п’яний друг, і, по великому рахунку, йому самому. Адже людина не стане злочинцем, а заплативши величезний штраф, можливо, уже не сідатиме за кермо в нетверезому стані.

Звідси — резюме. За справедливість хоча б по відношенню для себе любимого потрібно боротися перш за все самостійно. Правда — вона одна для всіх. І вона може бути невигідна навіть її шукачеві і прохачеві. Допомагають тому, хто щось робить самостійно, а не «за порухом душі» телефонує о 23 годині вечора, «забуваючи» при цьому подзвонити в нормальний час.

…Але, якщо опівночі побачите за кермом трактора міського голову, який розорює колись громадські луки, — дзвоніть. Приїду. У всіх інших випадках, краще спілкуватися і ділитися інформацією в нормальний робочий час. Бажано — не анонімно. Адже, повторюся, допомогти аноніму, тому, кого не існує, неможливо.
І останнє. Десятки, якщо не сотні разів доводилося чути від анонімних скаржників таке собі виправдання:

— Я не називаюся, бо мені хату спалять.

Як варіанти — «спалять машину», «уб’ють», «покалічать», щось заподіють дітям, батькам, собакам чи курям. Народ, мені вже на своєму довгому журналістському віку довелося скільки всього понаписувати, обов’язково ставлячи внизу статті своє прізвище. І нічого, ніхто не вбив, не покалічив, не посадив і машина ціла. І таких прикладів десятки. Навпаки, тих, хто не боїться, не люблять, але й побоюються.

Так що переставайте боятися, дійте, боріться за справедливість не виключно чужими руками — і все у вас буде добре.

Подобається    0