Halloween – так чи ні?

Halloween – так чи ні?

Українці люблять та уміють святкувати і веселитися. Але не завжди задумуються з приводу безневинності забав, у яких беруть участь.

Ось і знову, як і кожного року останнім часом, з наближенням дати 1 листопада в соцмережах на стрічках новин з’являються диспути на цю тему. Зазвичай ця дата ділить людей на три групи, де перша вважає:

«Так, це так весело і прикольно, ну і що там нечиста сила, та що ви там вигадуєте, хай дітки собі граються».

Друга розмірковує:

«Це не наше свято, це гріховні забави, ми категорично не приймаємо це».

І третя, якій зовсім  байдуже, каже:

«Та мені однаково. Раніше такого не було, щось там придумали, я не переймаюся, он газ який дорогий, а ви про якісь забавки».

До якої групи ви б не належали, давайте спробуємо розібратися, що це за свято і де шукати його витоки.

 

Історія Halloween

Щоб зрозуміти, з чим же його їдять, цей заморський фрукт, треба подивися, де ж він виріс.  А коріння Хелловіну сягають у  двотисячну історичну глибину . Це було дійство, розповсюджене  серед древніх кельтів, які жили на території  сучасної Великої Британії. Його прообраз — язичницьке свято Самайн, яке асоціювалося зі смертю, потойбічним і надприродним, а також зміною світлої теплої частини року на темну та холодну. Саме в цей період,  на думку кельтів, відкриваються двері в потойбічний світ, і душі померлих бродять по землі. Вони можуть відвідувати ті оселі і землю, де жили, а можуть вселятися в тіла тварин чи нерадивих людей. Тому, щоб задобрити цих бродячих духів, потрібно було зробити наступне:

  1. Погасити вогонь у всьому будинку.
  2. Біля будинку розкласти смакоту і частування — «хабарі» для духів.
  3. Одягнутися в звірячу шкуру, зимові черевики (на всякий випадок, зима ж на порозі) і попрямувати до загального вогнища, попередньо розведеного друїдами.
  4. Принести жертву. Для цього служили коні, коти, чорні вівці та буйволи, а також деякі люди, яких вкидали в клітки і живцем спалювали (до речі, такі дійства були обов’язковими в усіх язичницьких обрядах).
  5. Взяти собі частинку священного вогню і принести в свій будинок, акуратно помістити його в світильник.

Вам ще весело? Мені вже якось не дуже...

Якщо всі пункти виконані, то можна було бути впевненим у захищеності від злих духів та їх злісного впливу.

Пізніше на ці землі приходить християнство. Католики, або, як ще кажуть, християни західного обряду, і пробують замінити це свято на інше. Вони  призначають святкування «Дня всіх святих» (яке в православних конфесіях відзначається після свята Трійці). Намір гарний, але на практиці у варіанті народних гулянь назву замінили, а язичницький обряд залишили, зробивши із нього привабливу «картинку».

Культовим для сучасності свято Хелловін стало в 19 столітті. Саме тоді багато ірландців вирішили перекочувати в Новий світ, попутно захопивши із собою святкові традиції. Усе почалося із США і Канади, поступово поширившись практично по всьому світу.

 

Ліхтар джека, або навіщо в гарбузові палять свічки

Згідно легенди, ірландський коваль, а заодно пияка і гуляка, Джек одного разу зустрів диявола (що не дивно, якщо він вів такий спосіб життя). Диявол повів його в потойбіччя, але по дорозі Джек його обдурив,  побачивши дерево з плодами, він попросив нечистого залізти на нього і дістати фруктів. І коли той заліз на дерево, Джек вирізав на стовбурі хрест, через який біс не міг переступити. Тоді Джек взяв у нього обіцянку, що той не забере його в пекло. Після смерті душа нещасного не потрапила до раю, але і не пішла в пекло. Сатана через обіцянку вигнав його і шпурнув услід вугілля, яке Джек зібрав і помістив усередину ріпи, яку їв. Так він і бродить по світу.

Зараз ліхтар виготовляють із гарбуза, хоча в часи Самайна світильник виготовляли з ріпи. Гарбуз, як більш дешевий і доступний овоч, став використовуватися американцями з XIX століття. Робиться атрибут наступним чином — із гарбуза видаляються всі нутрощі, на його «обличчі» вирізається страхітливий лик потойбічної істоти, а всередину вставляється палаюча свічка. Коли вночі світильник Джека загоряється, створюється враження, що один з духів дивиться на людину своїми вогняними очима. Атрибут замінює звичайні ліхтарі і служить для підсвічування дороги душам, які повертаються в чистилище.

 

Що каже про це церква та Святе Письмо

Ми, як християни, у жодному разі не повинні святкувати Хелловін, тому що ніякий дотик до темної сили не проходить безслідно для людини, навіть у жартівливій формі. Тому нам, звичайно, треба уберегти себе від злих духів.

Взагалі Хелловін — це свято християн, які перестали бути християнами. Якщо раптом людям стали тільки демони цікаві, значить, у них щось сильно змінилося. І якщо весь акцент і весь інтерес, як у Хелловін, змістився з усіх святих на тих, хто цих святих ненавидів і з ними боровся, то, мабуть, демони перемогли в душах святкуючих.

Протоієрей Бородін каже:

— Тому для нас, християн, участь у цьому святі є зрадою нашої віри.

А ось ще кілька цитат:

«Зрозуміло, що коли ви стаєте покірними рабами, то в того ви і раби, кому слухаєтесь: гріха — до смерті, послуху — до праведності» ( Послання до Римлян 6:16).

«Нехай не знайдеться між тобою такий, хто... викликає духа померлого та духа віщого, і хто питає померлих» (Повторення Закону 18:10—12).

«Не можете пити чаші Господньої та чаші демонської; не можете бути спільниками Господнього столу й столу демонського» (1 Коринфян 10:20, 21).

Безумовно, який шлях  вибирати, вирішувати вам. Я лише скажу вам подібно древньому глашатаю:

— Слухайте і не кажіть, що ви не чули.

Не всі заморські фрукти їстівні, а є такі, про які каже Біблія, що вони «солодкі на вустах, але гіркі в череві». То чи потрібно це нам?


Автор: Олена Заїка
7 листопада 2021, 14:26 | Полтавщина | Цікаве

Додати коментар

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.