Від шести і до п’ятидесяти
Саме в такі суми обходиться кобелячанам лікування від коронавірусу. Безумовно, мова йде про тисячі. Тобто, безкоштовна медицина і у випадку з «ковідом» залишається виключно декларацією в папірці під назвою Конституція України.
Ще коли розпочиналася вся ця епопея з коронавірусом, високопоставлені вітчизняні чиновники, від Прем’єр-міністрів і до Міністрів охорони здоров’я та десятків посадовців рангом нижче, не скупилися на обіцянки сумнівної законності. Мовляв, ми будемо лікувати людей, що хворіють на «ковід», безкоштовно. При цьому, делікатно обходячи тему загальної безкоштовної медичної допомоги в Україні. Адже відповідно до Конституції, яка нібито ще не відмінена, вся допомога в державних та комунальних медичних закладах має бути безкоштовною.
Чому ж коронавірус безкоштовніший за іншу безкоштовну медичну допомогу? Відповіді на це логічне запитання ніхто не давав і давати не збирається.
Ну, можна, звичайно, придумати «відмазку» на кшталт «Ми ж запровадили незаконний карантин і незаконно обмежуємо конституційні права своїх громадян, але взамін зробили лікування саме від цієї хвороби безкоштовним». Це ще якось можна було б не те, що зрозуміти, а хоча б прийняти. Але ж, як виявляється, і цього не зробили. Лікування «ковіду» може бути безкоштовним. Але — у виняткових випадках. У більшості ж, українцям доводиться, як і при лікуванні інших хвороб, купляти медикаменти. А суми, витрачені на «безкоштовне» лікування, коливаються від 5–6 тисяч (при легкому перебігу) і до… безкінечності.
Користувачі сайту «ЕХО», а надто, дописувачі в соцмережах, постійно обурюються тим, що ми в своїх статтях наводимо цитати з коментарів місцевих медиків, які говорять про наявність необхідних ліків. Люди заявляють про те, що медикаментів немає, вони все купляють за власні гроші. Цікаво, що обурюючись у ФБ та інших мережах, кобелячани не надто «горять» бажанням робити відповідні заяви «на камеру». Тому нам довелося збирати інформацію про справжню вартість «безкоштовного лікування» з миру по нитці.
Отже, випадок перший. Безкоштовне лікування. Цей випадок зафіксований у автора вдома. Ще минулої зими захворіла дружина. Перебіг хвороби був легкий. Усе лікування полягало в класичному споживанні великої кількості рідини для виведення токсинів та прийому 2–3 пігулок знеболювального під час сильних болей у спині. Все. Ніяких антибіотиків, ніяких гормонів, ніяких противірусних, ніяких вітамінів.
Випадок другий. Листопад 2021‑го. Тести підтвердили коронавірус у подружжя. Перебіг легкий. За словами людей, сімейні лікарі лише консультували їх по телефону. Лікувалися за порадами інших медиків. Приймали — максоофлаксацин, цитріаксон, сельтавір, дексаметазон.
Ціна лікування на двох — шість тисяч гривень за 10 днів.
Випадок третій. Тяжкий перебіг. Листопад-грудень 2021‑го. Інформація від кількох різних людей. Препарати — солумедрол, актемра. І ще, ще, ще. Вартість — 3–4 тисячі в день. Загальна сума витрачених коштів на лікування — 40–50 тисяч гривень.
Все є. Але всього не вистачає
Головний лікар Кобеляцької міської лікарні Володимир Казирод на пряме запитання, чи купляють люди медикаменти за власні кошти під час лікування коронавірусу, відповів ствердно. Він прокоментував:
— У нас в лікарні є медикаменти, передбачені протоколом лікування. Є ремдесивір, дексаметазон, фапіравір, імуноглобулін. Чому ж люди купляють? Дехто запитує лікарів, чи можна за власні кошти купити якісь іноземні аналоги? Ті називають. І люди купляють. Той же пфайзерівський Солумедрол, який, по суті, є преднізолоном. Я розумію людей, вони готові купляти все, аби допомогло. А медиків я про це неодноразово попереджав, що будуть неприємності. Також потрібно визнати, що медикаментів не вистачає. І знову люди купляють. Чому не вистачає? Та тому, що гроші з Національної служби охорони здоров’я надходять запізно. Навожу приклад. Ми працюємо з ковідними хворими з 22 жовтня. Перший транш із НСЗУ надійшов 12 листопада. Надійшли близько восьмисот тисяч гривень. Із цієї суми 600 тисяч пішли на виплати медикам. Потім ми купили кисень, який людина, тобто хворий, у аптеці не замовить. А в нас у критичні дні по 70 балонів кисню йде. Це — ще 150 тисяч. Скільки залишається? Правильно — 50 тисяч. Вони пішли на заправку чотирьох автомобілів, у тому числі і того, що виділила громада. Автомобіль то від міськради є, але заправляє і ремонтує його лікарня. Учора, 13 грудня, надійшли ще майже два з половиною мільйони із НСЗУ. Зараз знову засідає тарифікаційна комісія, до складу якої входять головбух, завідуючі відділеннями, начмед. Вони, а не я, розподіляють про доплату за роботу медиків у ковідному госпіталі. Це — захищена стаття витрат, за неї суворо перевіряють. За кисень ми вже винні 350 тисяч. От усе роздамо, що залишиться, направимо на придбання нових медикаментів. Ми вже на ковідне відділення спрямували півтора мільйони з інших медичних пакетів.
За словами Казирода, із восьми мільйонів гривень, які лікарня отримала від НСЗУ за весь період епідемії на лікування коронавірусних хворих, 70 відсотків витрачені на зарплати медичному персоналу. Він говорить, що правдивість його слів можна перевірити, зайшовши на сайт самої Національної служби здоров’я України.
Ми то перевіримо. Та й Артур Ковач, який теж зацікавився темою безкоштовного лікування, обіцяв поділитися відповідями на його запити, надіслані як у лікарню, так і в НСЗУ. Але, швидше за все, ситуація не зміниться. Куплятимуть люди ліки, як і раніше.