У «Золотому півнику» з’явилися «Алеї Миру»
Травень у дитячому садочку — завжди гаряча пора. Для вихованців старших груп це підготовка до святкування першого в їх житті випускного балу, розучування пісень, привітань, кроків ніжного вальсу. Для батьків — турботи про оздоблення святкового залу, нарядний одяг винуватцям заходу, організацію відеозйомки та солодкого столу для малечі…
Так було завжди. З року в рік. Усе змінилося в останній зимовий тиждень, коли війна розділила життя на «до» і «після», зруйнувала багато планів та ідей, внесла свої жорсткі корективи в звичний життєвий розпорядок. Але не змогла скасувати права малечі на дитинство.
Як і в усіх дошкільних закладах країни, у ЗДО № 2 «Золотий півник» міста Кобеляки від проведення традиційних випускних балів у старших групах, на жаль, довелося відмовитися. Тож дорослі об’єдналися у пошуках ідеї, як організувати невеликий сюрприз для дітлахів і, водночас, не порушити вимог воєнного часу. Вихід знайшли.
Батьки випускників старших груп «Ромашка» та «Вишенька» разом з педпрацівниками закладу, віднедавна очолюваного молодою талановитою директоркою Наталією Іванівною Голтвянською, вирішили долучитися до участі у щорічній Всеукраїнській акції «Посади своє дерево миру» та створити на території дитсадка невеликі алеї молодих саджанців.
(Довідка. Акція стартувала в Україні в листопаді 2016 року за ініціативи Української греко-католицької церкви і була підтримана Міністерством екології та природних ресурсів України.)
Працювали з бажанням та ентузіазмом. Колектив старшої групи «Ромашка» (вихователі Олена Колінько та Оксана Бараненко) віддали перевагу плодово‑ягідним культурам та придбали саджанці фруктових дерев. Сьогодні тендітні, ніжні пагінці в майбутньому будуть щедро гостити бажаючих соковитими садовими дарунками, створять жадану прохолоду спекотної літньої пори.
Випускній групі «Вишенька» стали до смаку декоративні саджанці ароматних пірамідальних туй. Сплинуть роки, і ці вічнозелені красуні помітно прикрасять дизайн садочка, ставши чудовою зоною відпочинку для майбутніх поколінь.
Так на території «Золотого півника» з’явилися дві ошатні міні-алеї, які традиційно назвали «Алеями Миру». Вони стали виявом любові до природи рідного краю, символом дружби та пам’яті про безтурботні дошкільні роки. А головне — символом миру, прагнення до щасливого і безхмарного життя у вільній незалежній Україні.
Невелике продовження заходу на вихованців групи «Вишенька» чекало в приміщенні групової кімнати, куди їх гостинно запросили батьки та вихователі. Наші дівчатка того дня нагадували маленьких принцес; на хлопчиках красувалися та вабили зір барвисті українські вишиванки.
Вихователь Тетяна Козько привітала малечу із закінченням навчального року, їх першим випуском у більш доросле життя, побажала гарних успіхів за шкільною партою. Прозвучали декілька віршиків, що їх підготували наші вихованці. Завдяки креативності та неординарності батьків, замість традиційних дипломів наші випускники отримали солодкі сюрпризи — іменні подарунки з логотипом групи «Вишенька».
Завжди галаслива дітвора ніби вмить подорослішала, поводилася незвично тихо, певно відчуваючи драматичність моменту прощання з дитячим садком. І в цій піднесеній тиші несподівано для присутніх залунав чистий високий голосок: «Ой, у лузі червона калина»… Співав Діма Браславець. Співав акапельно, без звичного бравадного супроводу. Дедалі впевненіше та гучніше (до речі, без єдиної фальшивої ноти) хлопчик виводив рядки пісні, яка в час війни стала, без перебільшення, своєрідним Гімном України. На заключних закликах «Гей, гей!» серед присутніх здійнявся шквал аплодисментів. У багатьох на очах забриніли сльози… Це була кульмінація свята — незапланований, зворушливий вокальний експромт. Без підготовки, без заздалегідь розробленого сценарію.
Ми пишаємося, що в нас зростає ось така гідна зміна, у маленьких сердечках якої вже проросли паростки щирого патріотизму, прагнення до миру, гордості за те, що вони — юні громадяни вільної України.
Закінчився наш випускний вечір. Своєрідний? Так. Символічний? Звісно. Скромний? Безперечно. Малятам запам’ятався? Без перебільшення! А це — головне.
Працівники закладу щиро вдячні татам і мамам, головам групових батьківських комітетів Світлані Царичанській та Катерині Носик за підтримку, взаєморозуміння, за бажання в непростий час віднайти можливість та взяти участь у потрібному і важливому заході. Мріємо, що створення таких алей миру та дружби в майбутньому стане доброю традицією для дитячого садочка.
А нашим вихованцям хочемо побажати: «Не забувайте свій «Золотий півник», його двері для вас завжди відчинені! І в добру, світлу путь, наші любі!»
Додати коментар