Нового користувача в Інтернеті можна порівняти з дитиною. Все йому цікаво, скрізь мишкою «тикає», всьому написаному вірить — ну чим не наївне дитя? Оскільки на сьогодні у багатьох кобелячан у оселях з’являється Інтернет — варто розповісти про кілька нюансів. Написати цю замітку змусив дзвінок до редакції.
Попалась
— Напишіть про те, як мене в Інтернеті на тридцять гривень «лохонули»! — попрохала автора одна кобелячанка. — Я зайшла на сайт «Однокласники», де побачила повідомлення від знайомої. Там було написано: «Отправь смс-ку, а то обижусь…» Ще й моє ім’я назвали. Ну думаю, може, конкурс якийсь — взяла і відправила…
В результаті з мобільного рахунку жінки було знято тридцять гривень. Вона кинулась телефонувати подрузі, що її нібито так безжально підставила. Знайома ж була здивована і стверджувала, що жодних повідомлень з таким текстом не відправляла, після чого почала телефонувати іншим друзям, щоб їх застерегти від шахрайської вірусної програми.
Як це діє?
Так, це навіть не людина, а комп’ютерна програма, у яку внесені найпоширеніші імена, що відмінюються автоматично, у залежності від побудови речення. Коли користувач Інтернету вводить свої дані у якійсь із соціальних Інтернет-мереж, він повинен усвідомлювати, що його пароль можуть дізнатись (зламати). Так трапилось і з подругою згадуваної жінки, від імені якої надійшло повідомлення. Спеціальна програмка перебирає простенькі паролі. Якщо хтось особливо не старався вигадати складний пароль, а написав (для прикладу) свою дату народження — то він перший потрапить до групи ризику. Коли ж вашим паролем заволодіють, скоріш за все, його одразу замінять на інший. З цього моменту вашою інформацією і контактами володіє шахрай.
Взагалі, в Інтернеті стільки шахрайських ходів, що всі неможливо перелічити. Проте, щоб не втрапити у пастку потрібно лише одне — перевіряти інформацію, яка вас зацікавила, а не сліпо вірити їй.
Додати коментар