Три тисячі днів війни

20 лютого 2023 року в Україну приїжджав американський президент Байден.

А через кілька днів, 24 лютого, виповниться рік із того дня, коли рашистські війська почали широкомасштабну агресію проти держави, у якій ми всі живемо. Тобто війна триває не рік, не 365 днів, а вже 3285 днів.

І сьогодні, 21 лютого, президент рашки має щось сказати своїм рабам.

Я не знаю і не можу знати точно, чому американський президент приїжджав у Київ саме 20 лютого. Можливо, ця дата вибрана із міркувань безпеки. А можливо, через якусь символіку. Адже саме в цей день, 20 лютого, дев’ять років тому почалася чергова «гаряча» стадія столітньої російсько-української війни.

Саме в цей день спецпідрозділ рашистських військ силою захопив український парламент українського Криму. А потім були заколоти в Одесі, Харкові, Донбасі, введення військ під Іловайськ і ще багато-багато інших явних чи таємних актів збройної та іншої агресії проти суверенної України.

Аж доки 24 лютого минулого року рашистський диктатор, зрозумівши, що гібридна війна не дає очікуваного ним результату, зважився на широкомасштабне вторгнення.

І цілком можливо, що американці, знаючи хворобливу пристрасть диктатора рашки до всяких символічних дат, вирішили публічно дати йому дошкульного ляпасу.

Так це чи інакше, ми дізнаємося через багато років, коли будуть розсекречені відомості, що зараз складають державну таємницю.

А зараз... Зараз ми, напевне, маємо схилити голови і хоча б хвилину помовчати в знак пам’яті, шани і жалоби за всіма синами і доньками, військовими і цивільними, які загинули в цій злочинній і абсолютно безглуздій війні.

Здавалось би, за тисячоліття свого існування, на прикладах своєї давньої і сучасної історії, людство повинно б було навчитися тому, що війни нічого кардинально не вирішують, нікого щасливим не роблять. Але так і не навчилося.

Будемо сподіватися, що після Перемоги людство хоча б трішки схаменеться. І не лише наші діти, внуки, а й ми ще встигнемо насолодитися мирним і від того майже абсолютно щасливим життям.

А зараз. Просто схилимо голови.