Чистота — запорука здоров’я
Колись давно класик світової літератури устами свого персонажа видав блискучу фразу про те, що розруха починається в голові. А потім руйнується все інше, туалет, сім’я, держава.
Ця теза є особливо важливою зараз, під час війни. Адже ми живемо не лише в період, який увійде в історію людства, як час, коли відбувалася одна із найбезглуздіших і найкровопролитніших воєн. Не лише в період, коли була зруйнована остання імперія. Ми ще й живемо в так звану інформаційну епоху.
За допомогою цифрових технологій інформація почала поширюватися як із неймовірною швидкістю, так і в грандіозних обсягах. Щодня, щохвилини і щосекунди в наші бідні голови «вливається» якась новина.
І потрібно чітко усвідомлювати, що велика частина інформації, яку ми щосекунди отримуємо, спеціально спродукована ворогом для того, щоб нас перемогти. А то й убити.
І якщо поряд із нами в таких дійсно «райських куточках», як Кобеляки, Білики, Нові Санжари, не свистять кулі і не вибухають бомби чи снаряди, то це не означає, що тут немає війни. Щодня, щосекунди ми є учасниками або навіть жертвами війни інформаційної.
Вчергове нагадати землякам про інформаційну війну примусила нова хвиля «новин», ба, навіть висловлених уголос думок, які довелося почути від знайомих.
Люди говорять про «втому» від війни, про відсутність сенсу її продовжувати, про величезну кількість жертв серед солдатів, ба, навіть про те, що військовослужбовці на фронті не отримують зарплати. Цікаво, що при цьому ніхто із співрозмовників сам не воює, ніхто із їх рідних чи близьких не страждає.
То звідки ж «втома»?
Для мене особисто зрозуміло, звідки вона прийшла. Адреса — рашка. Адже величезна і досить потужна військова пропагандистська машина рашки працює щодня і щосекунди.
Щодня, щосекунди ворожа пропаганда продукує наративи на кшталт — війна йде за палаци депутатів, хтось гине, а хтось багатіє, воювати нічим і нікому.
Щодня щосекунди десь у соцмережах ви бачите «коментарі» типу:
А в численних телеграм-каналах, які люди із незрозумілих причин чомусь вважають правдивішими, аніж телебачення чи інші джерела інформації, з’являються «сенсаційні» відкриття і викриття. То волонтери крадуть і допомога усім фондам, таким як Фонд Притули, є безглуздою, то ще якась трясця відбувається.
Безумовно, більшості людей досить важко відрізнити правдиву і об’єктивну інформацію від фейкової, спеціально спродукованої ворогом.
І дуже добре, що вже створені та успішно функціонують спеціальні сайти, які спростовують ворожі фейки.
Ось один із «свіженьких» прикладів того, як маніпулює вашою свідомістю ворожа пропаганда.
- Очільник польської держави опинився у базі «Миротворця». Насправді Дуди немає на цьому сайті (https://t.me/spravdi/33589), про що свідчать результати пошуку.
- «розвідники знищили переданий Україні танк Leopard з німецьким екіпажем». У міністерстві оборони ФРН спростували це (https://t.me/spravdi/33592) повідомлення заявою, що «в Україні немає німецьких танкових екіпажів з представників Бундесверу».
Звичайно далеко не кожен може миттєво перевірити отриману «сенсаційну» і скандальну інформацію навіть за допомогою спеціальних сайтів чи спільнот у Вайбер чи Телеграм. Але кожен може спокійно «увімкнути мозок» і подумати над простеньким питанням: «А кому вигідна отримана мною інформація?». А вже потім її поширювати.
При використанні такого прийому досить часто швидко стає зрозуміло, що більшість «зрад», «поразок» і «втом» вигідні нашому ворогу. І при подальшій спокійній перевірці інформації виясняється, що ворог її і поширив.
І останнє. Так, я не люблю українську пропаганду також. Трішки менше, аніж рашистську, але не люблю. Тому ніколи не довіряв і не довірятиму «експертам» на кшталт Арестовіча, Яковіни, Світана, Портнікова та іншим балаболам.
Але ж…. Не звертаючи уваги на наших пропагандистів, потрібно чітко усвідомлювати, що вони несуть небезпеку набагато меншу, аніж пропагандисти ворожі.
А в період війни, не воюючи особисто, потрібно передусім щодня і щосекунди дбати про власну інформаційну гігієну. Адже чистота мозку є гарантією вашого здоров’я. Тому — будьте здорові!
Додати коментар