Коли без «Дії» немає надії

Думки пенсіонера з приводу «Вовиної тисячі» та прокурорів-інвалідів.

От і закінчилася епопея із прийняттям Верховною Радою України бюджету на наступний 2025-й рік. Що й говорити, процедура це дуже складна і відповідальна. Потрібно все досконально проаналізувати, осмислити, зважити і передбачити. І, не дай Бог, нікого не забути. Щоб грошей усім вистачило.

І от нарешті, після довгих дискусій, внесення поправок, Верховна Рада у першому читанні прийняла довгоочікуваний бюджет, по якому Україна житиме в наступному році.

Як завжди, є в цьому процесі і позитив, і негатив, і світлі, і темні сторони.

Почну із однозначного позитиву для всіх, таких, як я, пенсіонерів. Розмір пенсій у наступному році не підвищуватимуть, але діючі виплати робитимуть. І це вже радує, як кажуть, спасибі за ці невеличкі милості.

До негативу можна віднести той факт, що розмір мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму «заморозили», прошу вибачення за тавтологію, як мінімум, до 2027-го року. Хоча зберегли ще якісь соціальні виплати і субсидії.

Для підприємців різко збільшили податки. Тепер ті, хто намагається самостійно прогодувати хоча б себе, будуть сплачувати 5 відсотків військового збору. Не важко здогадатися, що підприємці спробують ( хто зможе) перекласти хоча б частину податкового навантаження на плечі своїх клієнтів, покупців і споживачів. Як результат, отримаємо зростання цін на всі товари і послуги.

Ще один малесенький позитив — не дали грошей на «Велике крадівництво».

Чи будуть голодувати прокурори?

Далі згадаю про деякі неоднозначні рішення, що депутати прийняли по бюджету країни.

От, скажімо, у останній момент взяли й відмовилися підвищувати заробітну плату такому вразливому і соціально-незахищеному прошарку населення, як прокурори.

От як ставитися до такого рішення? Із подивом помічаю, що більша частина українців радіє. Чомусь, не хочуть вони, щоб прокурорам зарплату підвищували.

З іншого боку, із жахом думаєш, як ті нещасні прокурори будуть виживати і сім’ї годувати. Усе ж дорожчає, і їм вже 30 тисяч зарплати в місяць може не вистачити на кохве із печенюжками.

Хоча, дехто із місцевих розумак підказує мені, що ніхто тим прокурорам зарплату підвищувати й не збирався. Парламентарі добре знають, що прокурорам вистачить. У них майже в кожного до зарплати ще й  ставок, і млинок, і вишневенький садок.

А пропозицію про підвищення зарплати прокурорам внесли, а потім «зарубали» спеціально для «дурачків», ой, вибачте, виборців. Мовляв, от бачте, які ми справедливі, не дали прокурорам грошей.

Одночасно для тих же «дурачків», ой, знову вибачте, народу, «вкинули» в інформпростір тему про те, що  прокурорів-інвалідів змусять повернути незаконно отримані пенсії.

Купив інвалідність? Пенсію отримував? От віддавай тепер назад гроші, отримані за куплену інвалідність.

Красиво? Хоча, якщо чесно, то я навіть не уявляю, як на такий дешевий «розвод» можуть  повестися навіть українські виборці.

Покажіть мені тих лікарів, які визнають, що їх колеги лікарі ставили неправильні діагнози. Та ще й кому — прокурорам!

А в результаті, прокурори, яким щось не додали чи забрали, подадуть до суду. І виграють позови. І отримають із бюджету, тобто із кишень «дурачків», ой, та що ж це таке, народу, сотні тисяч, а то й мільйони гривень за місяці вимушеного прогулу та отримані моральні страждання.

Он кобеляцький досвід свідчить, що суди виграють і гроші отримують завучі шкіл, керівники районо. То що вже говорити про прокурорів. Вони ж закони знають.

Дорога «вовина тисяча»

Ще одна тема, яку «вкинули» народу — це виплата тисячі гривень кожному українцю.

Воно то нібито й гарно, але якось не зрозуміло і нелогічно. У бюджеті така «дірка», що й на армію не вистачає, а тут раптом десь 30 мільярдів знайшлися.

А ще кажуть, що ці гроші люди віддадуть вітчизняним товаровиробникам і цим їх підтримають. Теж якось нелогічно. Спочатку товаровиробників обклали новими податками, а потім дали гроші іншим людям, які їх нібито повернуть виробникам. А не простіше було б нових податків не запроваджувати?

Ну та як би там не було, але тепер аж цілу тисячу гривень по теорії отримають і пенси з мінімальною пенсією, і прокурори, і судді,  і Ринат Ахметов та Петро Порошенко. Напевне, й сам Зеленський отримає.

Але  то — по теорії. А на практиці такі, як я, пенси  якраз і не отримають оті цінні для них тисячу гривень. Непосильне то для них завдання, дуже дороге для здійснення. Поясню, чому так вважаю.

Для того, щоб отримати «вовину тисячу»,  я маю пройти певну процедуру в цифровому додатку «Дія». Але ж для цього мені потрібен телефон, що має функцію користування Інтернетом. А в мене немає такого телефону. У мене і в багатьох таких, як я, пенсів  є кнопковий  «бабушкофон», який може лише дзвонити і слати «есемески». Бо коштує такий телефон доступні мені тисячу гривень.

А смартфон, за допомогою якого можна зайти в «Дію» і один раз отримати тисячу гривень, коштує 7-10 тисяч гривень.

Ну і вгадайте із трьох разів, чи буду я купляти річ за десять тисяч гривень, щоб отримати одну тисячу?

Воно то можливо Президент та інші властьімущі вирішили, що ми, виборці, зовсім уже «дурачки», що й арифметику забули. Ні, не забули.

Не забули й про «будемо саджати», і про подолання корупції, і про 50 тисяч зарплати для педагогів, і про інші обіцянки-цяцянки.

І, стоячи біля виборчої урни, все це згадаємо.

От аби лиш дожити до того дня. Швидше б вже.

І це бажання скорих виборів виникає зовсім не через те, щоб змістити Зеленського. А через те, що закінчення війни дуже хочеться дочекатися.

Подобається    0