Дерева потрібно не лише «кропити», а й годувати

Часто садівники-аматори, звертаючи увагу на необхідність захисту своїх рослин від хвороб та шкідників, забувають про те, що дерева і кущі, як і всі інші живі істоти, прагнуть ще й добре поїсти. А для цього їм потрібні добрива. Адже поживних речовин, які містяться в ґрунті, для отримання бажаного людиною врожаю може не вистачити.

Органічні добрива, які підходять для весняного підживлення: перегній, курячий послід, коров’ячий гній, компост, торф.

Також на допомогу може прийти листяна, солом’яна або тирсова мульча. Найчастіше використовується перегній. Це органічне добриво доступне, добре змінює структуру ґрунту та допомагає розвиватися корінню. Витрачається в кількості п’яти відер на дерево.

Зерняткові ним удобрюють внесенням під перекопування, кісточкові — методом розкидання. Чудове добриво — курячий послід. У ньому міститься багато мікро- та макроелементів. Він швидко заповнює азотодефіцит. Готується цей поживний матеріал так: послід та вода в пропорції 1:10. Для одного дерева використовується 5 літрів такого підживлення. Органіка, загалом, результативна та хороша для удобрення плодових і ягідних культур. Але користь забезпечити здатна лише при правильному розрахунку співвідношень та обсягів. Якщо перебрати міру, це погано позначиться на стані дерев і кущів. Ще такий момент: застосування органічних матеріалів є доцільним для сільських мешканців, які мають їх у своєму розпорядженні. Купувати ж гній чи послід економічно невигідно.

Дотримуйтеся графіку

Березень. Спочатку підживлювати плодові та ягідні культури слід ранньою весною, коли сніг потихеньку відходить, але ще весь не розтанув, тобто в березні. Насамперед навесні потрібно використовувати азотовмісні добрива (карбамід, аміачну селітру). Розчинні МД розсипаються по снігу навколо стовбурів. Ці ділянки мають підготовлюватися ще з осіннього періоду, розпушуватися. Сніг танутиме, тала вода проходитиме вглиб до коріння, несучи за собою азот та інші важливі хімічні елементи. Оптимальне розподілення азотних продуктів характеризується рівномірністю, орієнтовно 50‑сантиметровим радіусом, у ідеалі — рівним ширині крони. Саме на цій ділянці розташовуються кореневі закінчення, які активно поглинають корисні речовини.

Під молоді дерева, як правило, слід вносити близько сорока грамів азотного МД (аміачна селітра, карбамід, сульфат амонію), під дорослі — 100–120 грам.

Квітень. У цьому місяці настає пора для 2‑го підживлення плодових дерев та ягідних чагарників. Коли рослини цвітуть і активно формується листяна маса, актуалізується потреба в К та Р. Їхнє завдання зараз — зміцнити рослинний організм та нормалізувати ростові процеси.

Фосфор необхідний насамперед кореневій системі для максимізації її сили, сприяння росту й надійної фіксації в ґрунті.

Калій покликаний збільшувати стійкість дерев та кущів до захворювань і згубних зовнішніх впливів, підвищувати рівень цукру в плодах. Він дуже важливий для формування нових пагонів, а відтак для саджанців та молодих рослин загалом. Хоча квітень і є загальним місяцем для фосфору та калію, досвідчені фахівці рекомендують розділяти внесення цих двох елементів. Спочатку, в першій половині квітня, слід використовувати фосфорне добриво (суперфосфат). Оптимально — по 60 грам для дорослих дерев та по 30 — для молодих із заглибленням поблизу коріння на прикореневій ділянці.

Далі настає сприятливий час для калійних добрив (сульфату калію, калімагнезії, калійної солі). Вносити по 20–25 грамів для кожного деревця. Коли цвітіння закінчиться, можна додатково підживити сад органікою.

Травень. Це період формування зав’язей та початку росту плодів. Деревам і чагарникам для повноцінного розвитку зараз потрібні органічні підживлення (гній, компост, біогумус). Якщо органіки під рукою немає, можна придбати спеціальне комплексне добриво з деяким переважанням азоту.

Правила весняного підживлення, якими не можна нехтувати

Весняне підживлення плодових дерев і ягідних чагарників не найбільш трудомістке, проте має свої тонкощі та специфіку. Є низка правил, які не варто залишати поза увагою. Інакше допущені помилки можуть завдати рослинам шкоди замість очікуваної користі.

Перерахуємо основні рекомендації, які допоможуть досягти бажаних результатів: якщо азотовмісні добрива були застосовані восени, то навесні від цього етапу можна відмовитися, відразу перейшовши до калій-фосфорних підживлень; азотні підживлення та обрізання молодих дерев слід розділяти (не виконувати в один рік), інакше плодоношення може наступити із запізненням; починати удобрювати сад необхідно ще при посадці засобами з фосфором, калієм та органікою. А ось у використанні азоту в цей час потреби немає; підживлювати плодові дерева оптимально з другого року після посадки, коли реалізується повне вкорінення.

Однорічним рослинам ця процедура не потрібна; перед використанням добрив рекомендовано прополоти пристовбурове коло, прибрати бур’яни; посилити ефекти добрив і не допустити опіків коренів допомагають внесення на добре зволожений ґрунт + подальший рясний полив та мульчування; мульчування — взагалі корисний агротехнічний прийом, що дозволяє утримувати вологу в землі, перешкоджати росту бур’янів, забезпечувати належну температуру ґрунту в пристовбуровому колі. Товщина мульчі має бути оптимальною — приблизно 15 см.

Кожній культурі — окрема увага

Яблуні. Весною яблуні необхідно підживлювати двічі, а то й тричі. Коли тільки зійде сніг, потрібно виконати перше азотне підживлення за допомогою мінеральних азотовмісних добрив або органіки. Вносити не під стовбур, а в пристовбурове коло по периметру крони з попереднім рясним поливом. Час для другого підживлення яблунь — період цвітіння. Використовуються суперфосфат, сульфат калію, пташиний послід, карбамід. Якщо підживлення розводиться у воді, то удобрювальні заходи повинні виконуватися в суху погоду. Коли дощить або є ймовірність опадів, добрива можна використовувати тільки в сухому вигляді. Втретє дерева підживлюють після цвітіння, на початку зав’язі плодів. Залучають нітроамофоску та сухий гумат калію. Як варіант — застосування зелених добрив.

Груші. Схема весняного підживлення груш близька до удобрення яблунь. Перший раз вносити поживний склад (як і для інших культур — азотний) необхідно відразу після пробудження дерев і сходу снігу. Це має бути прикореневе внесення під перекопування коров’яку, гноївки, посліду птиці, аміачної селітри або сечовини. У якому стані — твердому чи рідкому — залежить від наявності опадів. Техніка внесення аналогічна до догляду за яблунями — у пристовбурове коло, починаючи з відстані півметра від штамба. Позакореневе підживлення можна здійснювати карбамідом. Якщо органіка на цьому етапі не буде задіюватися, чи ґрунт у саду бідний, далі слід вдатися до комплексних МД, наприклад, до нітроамофоски. Загалом, груші потребують дворазового весняного підживлення: до цвітіння і після. Третє підживлення виконується вже влітку.

Вишні. Ці дерева слід удобрити початково при посадці й дати спокій, поки їм не виповниться три роки. Весь цей час їм вистачатиме посадкових поживних компонентів. Якщо ґрунт, на якому висаджені вишневі дерева, примітний родючістю, може бути достатньо двох весняних підживлень. У інакших випадках знадобляться три: кореневе внесення азотовмісних добрив (селітри або карбаміду), живлення органікою в період цвітіння (зеленою травою чи пташиним послідом), внесення в пристовбурове коло з перекопуванням після закінчення цвітіння гною або компосту. Якщо вишні погано ростуть, а врожаї не тішать, починаючи з п’ятого року життя, потрібно розглянути застосування під час цвітіння комплексних добрив, а пізніше — нітрофоски або діамофоски.

Сливи. Сливове дерево — любитель лужного середовища, тому, вносячи добрива, необхідно задіювати золу. Починати підживлювати треба з двох років карбамідом. У трьох-чотирирічному віці знадобляться вже три кореневі підживлення, одне з яких слід виконувати на початку травня, і разове позакореневе. До цвітіння сливу рекомендовано удобрювати комплексом сечовини та сульфату калію або аміачною селітрою із внесенням у землю під перекопування. Потім — карбамідом та нітрофоскою. Коли дозрівають плоди — органікою (пташиним послідом, гноєм, компостом, сухими органічними комплексами).

Абрикоси. Абрикосові дерева навесні відчувають особливу потребу в азотних добривах, вносити які можна кореневим та позакореневим методами. Підживлення слід починати з дворічного віку. Перед цвітінням добре показує себе полив розчином аміачної селітри, а перед набуханням бруньок — обприскування карбамідом. При цвітінні й після нього можна використовувати гній, компост, послід, сечовину, а також мінеральні добрива, що містять азот, фосфор та калій.

Подобається    0