Йому назавжди 25: Хорол прощається з Героєм Володимиром Качаненком

11 квітня 2025 року після тяжкого поранення на фронті помер 25-річний захисник з Хорола Володимир Качаненко — стрілець 63-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.

Народився Володимир 22 жовтня 1999 року в Хоролі. Володимир був єдиним сином у родині. Навчався в дитсадку «Яблунька», Хорольській гімназії, а згодом — у Хорольському агропромисловому коледжі, де здобув фах техніка-механіка. Продовжив освіту в Полтавській державній аграрній академії, отримавши диплом бакалавра і магістра за спеціальністю «Агроінженерія». Освоїв також слюсарну справу, водіння і роботу тракториста.

Працював у будівельній компанії «Онур Таахют» та водієм. У грудні 2022 року добровільно вступив до лав ЗСУ. Пройшов навчання на Яворівському полігоні, служив у різних підрозділах: оператором БПЛА, водієм-електриком, оператором танкової роти, а згодом — стрільцем 52-го окремого стрілецького батальйону. Брав участь у боях на Донеччині, зокрема під Лиманом, Торським і Краматорськом.

25 лютого 2025 року біля села Торське отримав поранення в голову внаслідок танкового обстрілу. Після кількох операцій і тривалого перебування в комі, Володимир помер, не прийшовши до тями.

14 квітня Хорол попрощався з Героєм на площі Тараса Шевченка. Провести Володимира в останню путь прийшли рідні, побратими, жителі громади, студенти. Поховали його на Алеї Слави міського кладовища.

Володимир був не просто Воїном – він був справжнім прикладом відваги, незламності й любові до Батьківщини, батьків, рідних та друзів. Скромний, тихий, добрий, товариський, щирий, відкритий, життєрадісний, з почуттям гумору, завжди готовий підставити плече усім, хто того потребував. Таким запам’ятають Володимира всі, хто його знав особисто, поважав, любив і дорожив. Його мужність і непомірна жертовність назавжди залишиться у наших серцях.