До редакції «ЕХО» надходять листи від читачів з проханнями проконсультувати їх у юридичних питаннях. Начальник Кобеляцького управління юстиції Надія Коваленко люб’язно погодилася допомогти читачам. — Я проживаю у будинку мами, жила площа якого становить 41 кв. м. У ньому, крім мене та мами, прописана і проживає моя сестра. Хотіла б дізнатися про розмір мінімальної житлової площі на одну людину, визначеної законодавством. Чи маю я право стати на квартирний облік?
Першочергово зазначимо, що дане питання регулюється ще нормами законодавства Української РСР. Так, згідно ст. 47 Житлового кодексу Української РСР, затвердженого президією Української РСР 30.06.1983 № 5464‑Х норма жилої площі встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу.
Відповідно п. 20 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 11 грудня 1984 р. № 470 громадяни беруться на квартирний облік:
за місцем проживання — рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної у місті, селищної, сільської Ради народних депутатів;
за місцем роботи — спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і відповідного профспілкового комітету. При цьому беруться до уваги рекомендації трудового колективу.
Згідно п. 13 Правил обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов визнаються громадяни:
1) забезпечені жилою площею, меншою за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок. Цей рівень періодично переглядається вказаними органами;
2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам. Перелік випадків, коли жилі будинки (жилі приміщення) вважаються такими, що не відповідають санітарним і технічним вимогам, визначається Міністерством житлово-комунального господарства УРСР, Міністерством охорони здоров’я УРСР і Держбудом УРСР;
3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв’язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім’ї. Перелік зазначених захворювань затверджується Міністерством охорони здоров’я УРСР за погодженням з Українською республіканською радою професійних спілок. Порядок видачі медичних висновків зазначеним хворим встановлюється Міністерством охорони здоров’я УРСР;
4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово‑будівельних кооперативів;
5) які проживають не менше 5 років за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності;
6) які проживають у гуртожитках;
7) які проживають в одній кімнаті по дві і більше сім’ї, незалежно від родинних відносин, або особи різної статі старші за 9 років, крім подружжя (в тому числі, якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати).
Крім цього зазначаємо, що згідно Правил — виконавчими комітетами обласних Рад народних депутатів разом з радами профспілок встановлюються різні норми житлової площі по регіонах. І на даний час Полтавською обласною Радою встановлена як по області, так і по місту Кобеляки мінімальна житлова площа 6 кв. м. на особу. Тому, враховуючи площу квартири, в якій Ви проживаєте, виконком міської ради може прийняти рішення про відмову у взятті вас на квартирний облік. — Під час перебування у відпустці за власний рахунок я захворів. Коли я вийшов на роботу і пред’явив лікарняний лист, адміністрація підприємства відмовилася оплатити листок непрацездатності. Чи правомірна така відмова?
Відповідно до п. 6 частини 1 ст. 36 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 № 2240 допомога по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (виплачується з шостого дня непрацездатності) не надається за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням.
Перші п’ять днів тимчасової непрацездатності такої особи також не оплачуються, відповідно до п. 4 Порядку оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації, затвердженого постановою КМУ від 06.05.2001 № 439.
Тобто, якщо працівникові було надано відпустку без збереження зарплати відповідно ст. 25, 26 ЗУ «Про відпустки», то адміністрація підприємства правомірно відмовилась оплатити листок непрацездатності.
Автор:Надія Коваленко, начальник Кобеляцького управління юстиції
Додати коментар