Листя буває корисним

Про пагубність палаючого листя було детально описано в попередньому номері «ЕХО». То ж поговоримо про інше: про користь опалого листя. Чи задумувались ви над тим, що в природних умовах ніхто його не прибирає і до настання літа не знайдеш жодного сухого листка? То чи правильно робимо ми, вигрібаючи все з городів і садів до блиску? Може пора нам переглянути своє ставлення до всіх тих ресурсів, які нам дає природа. Всім відомо, що рослини своїм корінням проникають глибоко в грунт, всмоктують мінерали і піднімають їх у свої стовбури та листя. Такі процеси відбуваються як у велетенських дерев, так і в самих маленьких травинок. Листя перед опаданням більшу частину накоплених мінералів повертає у гілки дерев, коріння. Тому «мінералки» в них зовсім мало. Чого не скажеш про городні рослини та бур’яни. Там — майже вся таблиця Менделєєва. А ми все це дармове добриво палимо, отруюючи себе і всіх навкруги. Зпалювання листя — це бездумне витрачання цінного органічного добрива. Листя багате важко перегниваючими органічними речовинами — геміцелюлозою, лігніном та найбільш довго перегниваючими речовинами — танінами (дуб, бук, горіх волоський, верба, клен). Таніни мають в’яжучо-дезинфікуючу властивість і у великій кількості пригнічують ріст городніх рослин. Тому в компості кількість «агресивного» листя не повинна перевищувати 30–40 відсотків від загальної кількості. Для розкладання такого листя потрібно близько двох років. А в основному, воно розкладається за один рік. Компост є джерелом стабільного гумусу ґрунту, який не постачає рослинам мінеральних речовин, зате покращує структуру землі та її водозатримну здатність. Такий перегній затримує вологу біля коріння рослини, допомагає їй пережити літню засуху, економлячи час, працю та ресурси городника. Перегній — улюблене місце проживання дощових черв’яків, різних мікроорганізмів — наших великих помічників. Разом з листовим компостом у грунт потрапляє специфічна флора — мікрогриби, яким під силу розкладати лігнін та геміцелюлозу. Це важливо для садових рослин, які живуть у симбіозі з мікрогрибами. Навіть напівготовий перегній є прекрасною добавкою до садового компосту, мульчі. (Мульча — це «ковдра» для ґрунту з різних органічних решток). Можна, навіть, відмовитися від використання магазинного торфу, який добувається з унікальних природних торф’яників. Головна вимога до виробництва листяного перегною — це обов’язкове утримання його у мокрому стані. Зібране листя складають щільно у відкриті ящики без дна, пластикові контейнери з дірками, синтетичні мішки. Добре поливають водою. Не бійтеся перезволоження. Часто ми заздримо знайомим, які їдуть весною до лісу чи лісосмуги, щоб набрати там ґрунту для вирощування розсади та пересадки кімнатних квітів. І не задумуємося, що таку «землю» можемо зробити у себе на подвір’ї. Минулої осені житель нашого міста Олексій Лисак, член Клубу органічного землеробства, добре «виручив» сервісну службу: усім сусідам, які вивозили листя до контейнерів для сміття, пропонував висипати на його город. (Про думки сусідів писати не будемо). Товщина покривного шару склала 10–15 сантиметрів. На початку квітня цього року листя на ділянці залишилося не товще1,5 см (!!!) і то маленькими острівцями. Бачили б ви стан того ґрунту!!!.. На сучасному етапі провідні світові фірми розробляють технології обігріву приміщень, відкритих кафе з допомогою процесу перегнивання листяного компосту. Такі розробки є і в Україні. Тож давайте цивілізовано підходити до переробки опалого листя і використовувати його собі та іншим на благо!

Подобається    0