За 40 хвилин стихія завдала багатомільйонних збитків
Увечері 12 липня в Кобеляцькій громаді сталося дійсно небачене до цього дня стихійне лихо. Величезного розміру та шаленої інтенсивності град знищував посіви, розбивав дахи на будинках, нівечив автомобілі, вбивав домашніх тварин. У селі Грицаївка із дерев злетіло не лише листя, а й кора.
У інших населених пунктах град був меншої інтенсивності, натомість збитків завдав ураганної сили вітер. Метеорологи стверджують, що того зловісного вечора в кількох селах Кобеляцької громади вирував дев’ятибальний шторм. А це означає, що швидкість вітру досягала 24 метри за секунду. Якої сили злива була зафіксована над Красним та іншими селами, достеменно сказати важно. Але краснянин Віктор Дикий, у дворі якого встановлений прилад, що називається опадомір, стверджує, що за сорок хвилин випало більше 60 міліметрів опадів у вигляді дощу.
Взагалі, за відповідною класифікацією така кількість опадів має статус надзвичайного метеорологічного явища.
Для довідки: Злива (сильний дощ) — це короткочасні атмосферні опади великої інтенсивності, зазвичай у вигляді дощу (дощу зі снігом). Сильним дощем вважається випадання опадів 50 мм і більше за 12 годин або 30 мм і більше за 1 годину. Тривалі сильні зливи — це випадання 100 мм опадів і більше за 2 доби. Сильні дощі можуть викликати повені, підтоплення вулиць, сходження селів, ускладнювати рух транспорту.
Дикий розповідає:
— За попередні два місяці мій прилад зафіксував 60 міліметрів опадів. Це — непогано, як для нашої місцевості на початку літа. Не ідеально, але й не посуха. І тут настала та страшна ніч, точніше вечір. Коли стихія вгамувалася, то я знайшов час глянути на опадомір. Він більше 60 міліметрів фіксувати не може. Так от, прилад був переповнений водою по вінця. Тому, можливо, у нас і більше опадів випало. І це — навіть не за годину, а за сорок хвилин!
За словами Дикого, в самому селі Красне сильного граду не було. Але величезна кількість вологи, яка миттєво вилилася із хмар, разом із ураганним вітром пошкодили десятки будинків.
Віктор Дикий додав:
— І гроза була якась особлива. Я сам не бачив, але від кількох односельців чув, що блискавки падали на землю у вигляді вогняних куль.
Від небаченої негоди постраждали села Павлівка, Бродщина, Леваневське, Мартинівка, Грицаївка, Красне, Геймарівка, Лисенки, Бринзи, Миколаївка, Сінне, Литвини, Вільховатка, Проскури.
Найпотужніший град, судячи із розповідей людей і побаченого на власні очі, випав у Павлівці та Грицаївці.
Взагалі картина, побачена в Грицаївці, без перебільшення є моторошною. Із літа там потрапляєш у ранню весні чи пізню осінь. Причина — на деревах зовсім немає листя. Більше того на багатьох деревах відсутня навіть кора. Вона розлетілася від ударів граду.
Місцеві жителі розповідають, що вже вранці їм доводилося прибирати із вулиць не лише рештки будматеріалів, а й трупи домашніх і диких тварин та птахів. Град розміром із куряче яйце вбивав лелек, котів, курей, качок, голубів.
Лише завдяки якомусь «щасливому» збігу обставин від стихії не постраждали люди. Згідно із офіційними даними, якими оперує Кобеляцька міськрада, за медичною допомогою звернулися двоє людей із легкими травмами.
Один із жителів Грицаївки розповів:
— Я якраз був у сусідньому селі на родинному святі. Десь близько 22‑ї вечора мені подзвонили із дому з Грицаївки. Сказали, що на село суне якась страшна хмара. Та я й сам бачив ту хмару. А вже десь через півгодини дзвонять і кажуть, що будинок завалюється, дах знесло, стеля падає. Град лежав на землі шаром десь сантиметрів у десять, якщо не більше. Більше доби в закутках двору ми ще бачили його рештки. Тридцять градусів спека, а лід все не розтавав. Отака його кількість випала. Корова реве. Мало того, що її градом побило і вона бідна злякалася. Вона ж ще й в кризі стоїть, їй холодно. Даху в селі, думаю, жодного цілого не залишилося. Дивишся — шифер ніби на місці, підходиш ближче, а він ніби кулями із автомата прошитий.
Про якість овочі, що росли на городах, у Грицаївці навіть не згадують. Але при цьому люди ще знаходять у собі моральну силу жартувати.
Один чоловік, сумно посміхаючись, розповідав:
— Якраз перед градом пробував картоплю копати. Вродила. Багато і в пів долоні розміром. Тепер тільки земля дасться, буду копати, доки видно де вона була. А то ж гички немає. А проґавлю, то почне нова картопля рости.
На більшості полів, що розташовані поряд із Грицаївкою та Павлівкою, косити вже нічого. Там неможливо зібрати не те що тонни збіжжя з гектара, а навіть кілограма. Від двометрової кукурудзи на багатьох полях позалишалися лише палички в кілька сантиметрів заввишки. Така ж ситуація і з соняшником. Поля пшениці град «обмолотив» до низенької стерні.
Зараз ще ніхто не рахує збитків, яких зазнали місцеві аграрії. Але, судячи із того, що урожай повністю знищений на сотнях гектарів, втрати будуть обраховувати мільйонами гривень.
Покрівлі в Павлівці літали на сотні метрів
У Павлівці до нищівного граду додався ще й ураганний вітер. Покрівлю на нещодавно відремонтованому току агропідприємства «Колос» він зірвав, частину з неї обмотав навколо дерев, а чистину відніс на відстань до трьохсот метрів.
Один із місцевих жителів розповідає:
— До мене прилетіла частина даху із «контори», ну адмінбудівлі «Колоса». Розбило мені нею дах на сараї. А свій дах я шукав уже в сусідському садкові. Ми ж вдома тільки ремонти поробили. Тепер все заново. А де гроші брати? Надії на урожай і хоча б якийсь заробіток вже немає. Стихія все знищила.
Чоловік додає:
— Знаєте, що особливо прикро. Не те, що ми постраждали від стихії, ну в цьому ніхто не винен. Таке вже випробування випало на нашу долю. Прикро, що зараз на нас на нашому горі почнуть наживатися. Ми швиденько встигли купити деревину по «старих» цінах. Але вже в Кобеляках немає ні деревини, ні шиферу. А завезуть уже по «нових» післяураганних цінах. І немає ж управи на тих спекулянтів. У нас горе, а в них — привід нажитися.
Де брати гроші на відновлення
Один із мешканців Грицаївки, показуючи наслідки стихії, поскаржився:
— Нікому ми не потрібні. Я оце вже півдня колочуся, розгрібаючи завали в будинку, а ще нікого від влади не бачив. Де та староста Зайченко? Де інше начальство? Світла немає, де електрики? От газовиків бачив, приходили до мене додому, перевіряли, чи газові труби не пошкоджені. Газовики працюють, бачу. А де інші?
Розпач і досаду чоловіка можна зрозуміти. Але заради об’єктивності потрібно уточнити, що і представники влади, і енергетики миттєво увімкнулися, якщо не в ліквідацію наслідків стихії, то у вивчення ситуації.
У той же день у постраждалі від негоди населені пункти приїхали і місцева староста Анна Зайченко, і виконуючий обов’язки міського голови Василь Кіптілий.
Кіптілий розповів:
— Телефон «почервонів» від дзвінків уже в суботу ввечері. Ще й злива не закінчилася. І я, й інші представники влади вже знали і розуміли, що людей спіткала страшна біда.
Щодо енергетиків, то вже наступного після стихії дня, тобто в неділю, на місці події працювали 9 бригад «Полтаваобленерго». Більше п’ятдесяти електриків із усієї області приїхали ліквідовувати насідки урагану.
Один із електриків розказав:
— Ми із Козельщини приїхали. У нас, слава Богу, тільки дощ пройшов. Що тут було щось страшне, ми зрозуміли, як тільки в перше село в’їхали.
Водій каже: «Дивіться, дерева «голі» стоять».
А працівники поліції та інших служб, яким у свій час доводилося побувати у прифронтових населених пунктах, у один голос стверджували, що побачене в Павлівці та Грицаївці дуже схоже на картину після інтенсивного артобстрілу.
Один із них констатував:
— Тільки там, на Донеччині, такі руїни після штучного «Граду» залишаються, а тут природа біди наробила.
Звичайно ж, у мешканців постраждалих від негоди населених пунктів одразу виникли резонні запитання щодо можливості отримати якусь допомогу чи компенсацію від органів влади. Хоча більшість людей не приховують, що на серйозну підтримку не розраховують і починають ремонт будинків, не чекаючи якихось виплат чи будматеріалів.
Як стало відомо редакції, від представників міської влади в перші дні старости та діловоди документують наслідки стихії для того, щоб розуміти, скільки домоволодінь постраждали і потребують допомоги.
Згідно із офіційною статистикою, станом на понеділок, 14 липня, руйнувань зазнали 290 домоволодінь (із них 129 — у критичному стані). Можливо, цифри ще збільшаться.
Що далі? Виконуючий обов’язки міського голови Василь Кіптілий визнає, що в бюджеті громади коштів надто мало, аби хоча б задовольнити потребу людей у будівельних матеріалах.
Він каже:
— У нас є півмільйона гривень у резервному фонді. Звичайно ж, усі ці гроші будуть використані на допомогу людям. Але ж я прекрасно розумію, що півмільйона — це ніщо, навіть не по 2 тисячі на домоволодіння. Тому вже із ранку після стихії почав контактувати із представниками обласної військової адміністрації та обласної ради. Там бюджет значно більший і в резервному фонді облради теж є кошти на такі випадки.
За словами посадовця, із бюджету Полтавської облради пообіцяли виділити 4,5 мільйона гривень для Кобеляцької громади. Це — до 15 тисяч гривень на одне домоволодіння.
Окрім того, нібито представники обласної влади досягли домовленості із адміністрацією державного підприємства «Ліси України» про виділення для жителів постраждалих від стихії сіл безкоштовних пиломатеріалів.
Але, на жаль, стоном на перший тиждень після руйнівної стихії ніхто із чиновників ще не може назвати чітких термінів, протягом яких люди почнуть отримувати гроші та безоплатні будматеріали.
Редакція «ЕХО», у свою чергу, зобов’язується миттєво повідомити земляків про початок виплат.
