Чи можна гратися під час війни?

Взагалі, слово «гратися» прийнято вживати у випадках, коли мова йде про дитячі розваги.

Це коли дітки граються спочатку у пісочниці, потім на всяких гойдалках-каруселях, дитячих майданчиках або просто в колі своїх однолітків.

Але в цій статті мова йтиме про своєрідні ігри за участю більше дорослих дядьків і тіток. Хоча, з волі не надто розвинених дорослих, учасниками їх небезпечних ігор стають і діти.

Взагалі, коли намагаєшся проаналізувати діяльність більшості вітчизняних органів влади, то створюється враження, що їх представники, не зважаючи на свої посади, повноваження, погони та іншу атрибутику дорослого світу, так і не виросли з дитячих штанців і продовжують свідомо чи несвідомо «гратися».

І навіть таке дійсно екстремальне випробування, як війна, не змінили дитячих звичок дорослих людей.

Та перейдемо до конкретики. Як на мене, таким собі зразковим дитсадком воєнної України є український парламент.

Колись, ще на початку війни, доводилося писати статтю про те, що в Україні немає жодної відповідальності за порушення комендантської години.
І ось уже невдовзі мине чотири роки війни, а відповідальність за порушення так і не настала.

Ну немає часу в українських парламентарів взяти і дружно натиснути кнопки для того, щоб проголосувати за потрібний закон. Хоча б для того, щоб злісні порушники комендантської години відверто не насміхалися  як із добропорядних громадян, так і з правоохоронців, які нібито мають їх затримувати і карати.

Хоча, відверто кажучи, схоже на те, що  вітчизняні правоохоронці теж люблять бавитися в дитячі ігри.

От ще в червні поточного року кобеляцькі охоронці правопорядку звернулися до редакції із пропозицією розмістити на шпальтах газети публікацію про те, як в громаді та й за її межами безцеремонно ігнорують вимоги Правил дорожнього руху та елементарного здорового глузду.

І в результаті, в друк вийшла публікація під назвою «У Кобеляках і Біликах проведуть превентивні заходи щодо електроскутеристів».

У ній правоохоронці «обіцяли», що на автошляхах громади почнуть масово виявляти, а потім і карати неповнолітніх, які їздять на всіх без виключення транспортних засобах, та їх батьків, які дозволяють своїм дітям це робити.

Минуло літо.

«Превентивних заходів» від поліції  так ніхто і не уздрів. Між тим, у ЗМІ повідомляють, що за останні три роки в Полтавській області зафіксували 460 дорожньо-транспортних пригод за участю дітей. Про це стало відомо із проєкту рішення Полтавської облради «Про затвердження обласної  Програми підвищення рівня безпеки дорожнього руху на 2025-2028 роки».

Унаслідок цих аварій травмувалися 519 неповнолітніх, ще 20 дітей — загинули.

За даними поліції, у 137 випадках ДТП сталися з вини самих дітей. У таких аваріях загинули 6 осіб, ще 159 отримали травми.

Відомо також, що, за даними Центру демократії та верховенства права, дорожньо-транспортні пригоди є другою за масштабами причиною загибелі дітей після здійснення обстрілів країною агресором.

Ну, якщо на державу-агресора можуть вплинути виключно Збройні Сили України, то порядок на дорогах нібито мають наводити інші органи. Але — не наводять.

І не минає й тижня, щоб на шпальтах того чи іншого регіонального ЗМІ не з’являлося повідомлення про те, що сталася чергова ДТП за участю неповнолітніх.

Та що там повідомлення в ЗМІ. Достатньо просто один день цілеспрямовано покататися по вулицях Кобеляк, Біликів чи іншого населеного пункту, щоб вжахнутися від побаченого. На величезних квадроциклах чи скутерах їздять уже семи-восьмирічні діти.

І гинуть. Гинуть, як солдати на війні. Гинуть через те, що дорослі, як батьки цих дітей, так і представники держави, «граються».

Подобається    0