Оксана Дзеркалій: «Коли я біжу, то кайфую»
Вчителька із Дрижиної Греблі днями на змаганнях у Києві пробігла 21 кілометр. І планує здолати повноцінну марафонську дистанцію. І це не дивлячись на те, що якихось п’ять років тому медики готували її до надскладної операції на хребті.
Напевне, в кожного із нас у житті бувають етапи, коли доводиться щось кардинально змінювати. Як правило, зміни відбуваються під впливом якихось зовнішніх факторів. І набагато рідше люди починають змінювати і змінюватися після власного рішення. Якщо все вдається і відбуваються зміни, які можна назвати позитивними, то після цього життя розділяється на етапи «до» і «після».
49‑річна вчителька Марківської школи Оксана Дзеркалій прийняла рішення про кардинальні зміни в своєму житті п’ять років тому. Зараз у її житті — етап «після».
А до цього життя уродженки села Дрижиної Греблі було досить звичайним. Вона у свій час закінчила Полтавський педагогічний університет. Отримала диплом вчителя біології та валеології. Працювала за фахом, спочатку в рідній для неї дрижиногреблянській школі, а після того, як цей навчальний заклад закрили, перейшла на роботу в Марківку.
І все було, як у всіх. Заміжжя, сім’я, двоє дітей, улюблена робота. І знову ж, можливо, не як у всіх, але як у переважної більшості людей віком за 30 років, у Оксани почалися проблеми зі здоров’ям. Причому, досить серйозні.
Жінка набрала зайву вагу і в неї постійно боліла спина.
Дзеркалій згадує:
— Доходила до того, що під час педради я змушені була стояти. Сидіти просто не могла через сильний біль.
Обстеження хребта в одній із полтавських клінік нічим не потішило. Лікар сказав, що міжхребцеві диски зносилися і їх потрібно замінити. А для початку дав рекомендації «скинути» вагу.
Отримані «відпускні» витратила на курси по нутріціології
І ось тут в житті Оксани Дзеркалій розпочався період «після».
Ситуація, в яку вона потрапила, була складною, але не унікальною і не безнадійною. У дуже багатьох людей в Україні і в усьому іншому світі виникають проблеми з хребтом. Як правило, до патологій призводить неправильний малорухомий спосіб життя і вже згадана зайва вага. Людський організм просто не витримує навантаження внаслідок набраних зайвих кілограмів ваги.
Як діє в подібних ситуаціях більшість людей?
Правильно — плаче, перебуває в стресі і починає збирати кошти на дорогу операцію. У залежності від складності хірургічного втручання, людям доводиться платити від 70 до 120 тисяч гривень.
Але Оксана Дзеркалій вирішила по–іншому.
Вона почала читати, почала шукати першопричину своїх проблем та шляхи їх вирішення без хірургічного втручання.
Не можна сказати, що вчительці з Марківки довелося шукати відповідь на якусь сакральну таємницю.
У принципі, шляхи, методи і способи подолання подібних проблем зі здоров’ям описані дуже давно. Потрібно почати правильно харчуватися, схуднути і зайнятися фізкультурою. Все просто і зрозуміло. Хоча більшість жителів планети Земля все ж воліють просто заплатити гроші за операцію, а потім, після короткочасного покращення самопочуття, збирати кошти для нового лікування. Адже саме хірургічне втручання не вирішує проблеми повністю. Зайва вага і неправильний спосіб життя знову призведуть до проблем зі здоров’ям.
Оксана вирішила піти важчим, але ефективнішим шляхом.
Для початку вона здобула нову для себе освіту на курсах із нутріціології. Згадує:
— Я отримала відпускні і витратила їх на навчання по нутріціології. Не можу сказати, що я вживала якісь шкідливі для організму продукти. Але харчувалася, як і більшість земляків, неправильно.
Зміна режиму харчування досить швидко дала позитивний результат. Менше, ніж за рік, Оксана схудла на 31 кілограм. Далі — більше. Подивившись на буквально оновлену дружину, взяв із неї приклад і чоловік. І схуд на 26 кілограмів. А потім про допомогу попросив син. Оксана говорить:
— Він то у мене взагалі дуже спортивний. Займався боксом, бігав. Але на війні, сидячи в окопах і на фоні постійного стресу та гормонального збою, теж атастрофічно набрав вагу. І от він мені й каже: « Мамо, допоможи».
Я допомогла, і він схуд на 40 кілограмів. І зараз він знову у відмінній фізичній формі. І вже допомагає мені, пишучи режими тренувань.
Напівмарафон позаду, попереду — марафон
Але виключно переходом на збалансований режим харчування і, як наслідок, нормалізацією ваги тіла, Оксана не обмежилася. Вона усвідомила, що людський організм, який формувався протягом сотень тисяч років еволюції, потребує ще й регулярних фізичних навантажень. Адже людство 200 чи 300 тисяч років жило зовсім не так, як протягом останнього століття. Люди ходили, бігали, стрибали, а не сиділи біля комп’ютерів чи телевізорів, ще й при цьому поїдаючи силу-силенну «не зароблених» організмом синтетичних та рафінованих харчів.
І Оксана Дзеркалій прийняла для себе рішення займатися фізкультурою.
Взагалі, за її словами, фізкультурою вона займалася й до цього. Але не зовсім усвідомлено та в основному в юному віці.
Жінка згадує:
— У школі я дуже любила грати в баскетбол і волейбол. До речі, під час гри і травмувала спину. Потім, уже працюючи в школі, із подругою ми бігали навколо стадіону в Дрижиній Греблі. То були зовсім легенькі пробіжки — два-три кола. Але подруга травмувалася, а мені самостійно бігати не захотілося. І от вже після сорока років я знову повернулася до фізкультури, у основному — до бігу.
Думки медиків з приводу рішення пацієнтки із серйозною патологією хребта розділилися. Одні виступили категорично проти. Мовляв, біг буде негативно впливати на хвору спину. Інші порекомендували бігати, але «слухати» організм.
І ось уже кілька років Оксана Дзеркалій бігає. Дистанція її звичайної пробіжки складає 7–8 кілометрів. Рідше вона долає 15–17 кілометрів. А ще робить кожного дня по сто присідань і 1000–1200 стрибків зі скакалкою.
На роботу з Дрижиної Греблі в Марківку жінка їздить на велосипеді. Причому, на звичайному, без електродвигуна. А це ще близько тридцяти кілометрів.
Вчителька-бігунка сміється:
— Частина моїх родичів та знайомих жахаються, почувши про такі навантаження. І не можуть зрозуміти, навіщо це мені і як я це витримую. Насправді ж, мені легко. Коли я біжу, я кайфую, відчуваю фізичне задоволення. І це відчуття знайоме усім людям, які регулярно займаються бігом.
Звичайно ж, про свої проблеми зі спиною Оксана вже забула.
А не так давно жінка взяла участь у пробігу в Києві, організованому Новою Поштою. Там вона здолала 21 кілометр, тобто пробігла напівмарафон.
Каже:
— Я вранці прокинулася і пошкодувала, що не побігла класичний марафон (від редакції: 42 кілометри 195 метрів).
Але Дзеркалій не сумнівається, що невдовзі пробіжить і марафон. Адже їй лише сорок дев’ять років — ще бігти та бігти.
Додати коментар