Рятувальна операція без хеппі-енду

19 січня в мережі Інстаграм з'явилося повідомлення, що поряд із одним із населених пунктів між Кобеляками, Біликами і Бутенками в браконьєрську петлю потрапив собака. Чоловік, який виставив повідомлення, просив усіх небайдужих долучитися до порятунку тварини.

Так вже сталося, що автору цих рядків теж довелося долучитися до цілої спецоперації по порятунку нещасного лабрадора.

Одразу потрібно відзначити, що інформація про тварину, яка потрапила в біду, швидко розійшлася по всій Україні. Мені особисто телефонували зоозахисники навіть із Києва. Вони консультували з приводу того, як поводити себе із собакою в пастці. Окрім того, вивели на голову Козельщинської громади Олександра Троцького, котрий, за їх словами, пообіцяв сприяння в можливому лікуванні тварини.

Довелося телефонувати і в бутенківську пожежну частину і в кобеляцький підрозділ ДСНС. В Бутенках зголосилися надати фахівця, що знається на поводженні із тваринами. А кобеляцькі рятувальники навіть виділили автомобіль із екіпажем, що вирушив на порятунок.

Під час поїздки вдалося зв’язатися по телефону із вже згаданим головою Козельщинської громади Олександром Троцьким. Він підтвердив готовність надати допомогу в лікуванні тварини. Але за умови, що ми привеземо собаку в Козельщину. Почали думати, як організувати транспортування…

… До місця, де згідно із даними геолокації перебував нещасний пес, нам із рятувальниками залишилося доїхати якихось п’ятсот метрів, як пролунав телефонний дзвінок. Телефонував Віктор Попруга, керівник місцевої пожежної частини, що базується в Бутенках. Він повідомив, що собаку вже визволили із пастки. І дав номер телефону чоловіка, який рятував тварину.

Добровільним рятувальником вивився місцевий житель Олександр Омельченко. Це якраз він і знайшов собаку в пастці та виставив повідомлення про це в Інтернет.

Олександр Розповів:

– Ми з дружино побачили цього пса випадково. Я підійшов ближче і побачив, що він потрапив у петлю. Чом у одразу не визволив пса самостійно? А це було неможливо. Собака поводився агресивно і не підпускав до себе. Воно й зрозуміло, він вже кілька днів, а думаю, що було саме так, перебував у пастці. Він, бідолаха, своїм тілом вже й сніг розтопив до землі. Злий, голодний, в стресі. Гавкає, кидається на мене. Я й виставив пост в Інтернет. Одразу скажу, що відгукнулися дуже багато людей. Були тут і місцеві комунальники. Але вони не наважилися підходити до агресивної тварини. Телефонували і волонтери із Полтави. Зрештою вони й приїхали сюди. І саме з їх допомогою вдалося визволити собаку. Вони його відволікли, а я маленькою сокирою перерубав петлю. Перед тим ми собаку погодували. Він не був серйозно поранений. І одразу побіг із місця події. Аби ж я знав, що із Кобеляк ціла експедиція їде... А так бачу ж, що нікого немає, а воно ж в ніч заходить. От і вирішив діяти.

Пошуки собаки, до яких окрім автора цих рядків долучилися і її власники, які теж дізналися про подію із сторінки «ЕХО» та впізнали свого пса, результату не дали. До речі, за словами власників собака зник ще два тижні тому.

Отака історія про людську небайдужість. На жаль, без повного хеппі-енду. Але пошуки пса будуть продовжуватися.

Подобається    0