Аномальні січневі морози: правда чи вигадки недолугих журналістів

Насправді ж, у січні 2026 року науковці не фіксували жодних погодних аномалій, тим більше — якихось «історичних» морозів.

З кожним роком працювати в царині української журналістики стає все важче й важче. І основна причина — це не низька зарплата чи цензура з боку держави, тим більше — не переслідування за інакомислення. Основна причина криється в тому, що мимоволі стаєш свідком стрімкої деградації самої професії журналіста.

Перевірка фактів, аналіз, вивчення різних точок зору вже давно не є обов’язковими в українській та й у світовій журналістиці. Головне — швидке заповнення новинної стрічки інформацією, що має постійно оновлюватися і мати максимально емоційне забарвлення. Бажано, щоб емоції були негативними. Як кажуть: «Нікому не цікаво читати, що поїзд приїхав на станцію згідно з розкладом, але всі прочитають про те, що він зійшов із рейок».

Інформаційна істерія щодо якихось «небувалих», «аномальних», «історичних» морозів у січні 2026 року повністю відповідає критеріям сучасної української «журналістики». Адже насправді нічого надто особливого в січневих морозах немає. А єдиною аномалією, але не погодною, є відсутність електро- і теплопостачання.

Та облишимо емоції і перейдемо до фактів і визначень.

Перше. Журналіста, який вживає слово «аномальний» у поєднанні із виразом «січневий мороз», потрібно одразу звільняти з роботи за професійною непридатністю.

Адже за визначенням, аномальним може бути мороз у квітні, травні, червні. У морозній погоді в січні нічого аномального немає. Мороз у січні — це абсолютно нормальне для України явище. Навіть двадцятиградусний січневий мороз є нормальним для українського клімату. Дійсно аномальною була погода в січні минулого 2025 року, коли термометри фіксували в середині січня +12 градусів за Цельсієм.

До речі, згідно із даними Кобеляцької метеостанції, у січні минулого року був зафіксований  рекорд позитивних температур для цього місяця за весь період спостережень. А це — 76 років роботи метеостанції.

От у минулому році +12,8 у січні можна називати аномалією, а цьогорічні мінус 15-ть є звичайним явищем.

Для підкріплення цього твердження наведемо висловлювання фахівця, а саме — Наталії Птухи, співробітниці Укргідрометецентру:

— Формулювання «аномальні морози», яке часто з’являється в заголовках медіа, не мають під собою наукового підґрунтя. Жодних нормативних документів, що визначали б поняття «аномальності», не існує — це радше медійна метафора.

За словами Птухи, з такими формулюваннями варто бути обережними, адже в метеорології аномальними вважають лише ті показники, яких ніколи не фіксували за всю історію спостережень — тобто абсолютні мінімуми або максимуми температури.

І якщо вже говорити про мінусові температурні рекорди для січня у Кобеляках, то найнижча в історії спостережень температура була зафіксована в далекому 1950 році. І становила вона 31,4 градуса.

І, до речі, електрики в тому морозному 1950-му році в більшості осель кобелячан теж не було. Від слова «зовсім».

Адже, якщо довіряти даним із відкритих джерел, то повна електрифікація усієї Полтавської області була завершена в 1970-му році. А газ у оселях  почав  лише з’являтися в 70-х роках. І якось жили люди.

Але дуже швидко про це забули, звикнувши до комфорту.

От днями посміявся із одного свого товариша. Той почав бідкатися, що якесь хитромудре обладнання, яке він купив за кілька тисяч гривень, «не тягне» холодильник, не дає змоги забезпечити цей побутовий прилад електроенергією в період відключень. Він сказав:

— Буду, напевно, купляти ще якесь обладнання.

А я відповів:

— Ну купиш ти за десяток тисяч гривень ще якусь технологічну штуку. А потім ще одну і так ще, і ще. А  є набагато простіший, дієвіший і дешевший спосіб, з допомогою якого ти й продукти збережеш, і сам холодильник, що може «згоріти» від перепадів напруги.

— І що це за спосіб?

— Вимкни холодильник, а продукти віднеси в погріб і сарай.

— ???? Та це ж незручно! Туди ж ходити потрібно щодня!

— А ти, що не ходячий? Я, приміром, ходжу. Із 2022-го року ходжу. І нічого, не переламався.

Навіщо я наводжу ці дані, факти і цифри? Та для того, щоб люди менш піддавалися паніці. Нічого аномального в Україні, окрім війни, не відбувається.

А ті з наших земляків, яким нині за 70 років, переживали набагато тяжчі часи. Не кажу вже про тих, хто пройшов війну, голод і роботу в колгоспі. От, коли були випробування. Те, що ми переживаємо зараз, є дитячими забавками, у порівнянні із ними. У своїй більшості ми тут, у Кобеляках, просто стали менш комфортно жити. Або — дорожче платити за комфорт.

Ні, я не кажу, що комфорт — це погано і потрібно від нього відмовитися й переселитися в печери. Але ж не потрібно і називати випробуваннями тимчасову відсутність комфорту.

Пережили січневі морози, переживемо і лютневі. А весна —  все ближче.  А там — і Мир та Перемога (пишу це  без жодного сарказму і ура-патріотизму).

Подобається    0