Чотири роки дванадцятирічної війни

Ось і настала третя декада лютого. Саме в цей період відбулися дві події, котрі назавжди увійшли в історію сучасної України.

20 лютого 2014 року почалася російсько-українська війна, а 24 лютого 2022-го відбулося повномасштабне вторгнення рашистської армії на територію України.

Між тим, у свідомості багатьох українців початок війни асоціюється саме із лютим 2022-го року, коли рашистські танки перетнули державний кордон, над багатьма українськими містами зависли ворожі вертольоти, а вглиб нашої території полетіли ракети.

Насправді ж, війна почалася значно раніше. Адже саме в лютому 2014 російські спецназівці захопили кримський парламент. Без участі ворожих військ, без силового захоплення українського органу влади, не було б ніякої кримської самооборони, ніяких референдумів про приєднання до рашки. Без ворожих інструкторів і найманців, не було б ніякої «російської весни» на Донбасі. Тому що навіть попри жалюгідний тодішній стан української армії, донецькі і луганські «трактористи» не змогли б чинити їй опір, і всі протести та мітинги закінчилися б мирно, якимись політичними домовленостями.

Зараз можна довго дискутувати з приводу того, щоб сталося, аби тоді, в лютому 2014 року, тодішнє керівництво України віддало б наказ військам, що дислокувалися в Криму, стріляти на ураження. А в Сімферополі висадився б український десант і почав знищувати рашистських бойовиків, що захопили парламент.

Можливо б, тоді такими рішучими діями вдалося б запобігти початку війни. Терористів без розпізнавальних знаків знищили б, а куце падло із рашки  вчергове збрехало б, що їх військ там і не було.

До речі, цікаво зараз дивитися відео, яке засвідчує, як те куце падло постійно бреше.

То воно плескало язиком, що «іхтамнєт», одночасно виготовляючи медальки за «асвабаждєніє», то проговорилося, що їх війська атакуватимуть українську армію, ховаючись за спинами цивільних. А коли військова операція видалася вдалою для них, почало пихато визнавати, що то таки ж вони захоплювали Крим.

Це я нагадую для тих, у кого пам’ять така ж куца, як кремлівський недомірок. Було саме так і не інакше. І все це зафіксовано на відео.

Але можливим і досить реалістичним був би й інший сценарій. Одразу б почалося повномасштабне вторгнення рашистької армії. Адже вони на той момент уже накопичили десятки тисяч своїх солдатів у Криму. А перед тим десятиліттями фінансували українських політиків, аби ті розвалювали Збройні Сили України.

Але все це – можливі теоретичні варіанти. А в історії, як відомо, теоретичних варіантів може бути безліч, а в реальне життя втілюється лише один. І саме він і стає історією.

Яким буде остаточний варіант із закінченням війни – мирною угодою, а в недалекому майбутньому ганебною смертю куцого рашистського фюрера, наразі не може сказати ніхто. Варіантів насправді багато. Але в життя втілиться лише один.

Але в кінці-кінців, Україна переможе, недомірок здохне, а його боягузливий народ та наші місцеві колаборанти почнуть жалісливо белькотами, що вони чогось там не знали, чогось не розуміли.

Насправді ж, усі все знали і всі все розуміли. У епоху цифрових технологій докази знищити неможливо.

… Звичайно, було б добре, якби ця війна увійшла в історію під назвою «дванадцятирічна»…

Подобається    0