До зустрічі в липні
Ось і випустили ми останній у першому півріччі 2026-го року номер «ЕХО». І за давньою, започаткованою ще з перших років видання, традицією, йдемо у тижневу відпустку. Тобто наступний номер «ЕХО» вийде в світ і потім опиниться в руках читача вже 9 липня.
Дуже сподіваюся на те, що наше спілкування та співпраця продовжаться, не дивлячись на всі загальні та специфічні газетні негаразди.
Справа в тому, що вже давно не є секретом той факт, що паперова періодична преса в Україні помирає. Більшість паперових газет навіть із колись мільйонними тиражами вже припинили свої існування. І цьому явищу є пояснення. Одразу кілька об’єктивних причин працюють проти паперової преси.
Причина перша — катастрофічна демографічна ситуація в Україні. Українці вимирають і виїжджають. І це факт.
Причина друга — війна, а через це різке зниження бізнес-активності і відсутність рекламодавців.
Причина третя — зайва цифровізація в Україні. Адже в Європі, на яку ми всі нібито орієнтуємося, не надто захоплюються оцифровуванням всіх і всього. І там, як і сто років тому, ранок дуже багатьох людей починається із чашечки кави і читання улюбленою газети. У смартфонах там не «зависають», як у нас.
Але, зрештою, є, як є. Іншу країну вибирати не будемо. А тому будемо працювати, як кажуть, до останнього читача.
Тим більше, що писати є про що. Не дивлячись на війну, життя не завмерло і в нашій провінції. Он лише за останній тиждень скільки цікавих і неоднозначних подій відбулося.
Там — скандального поліцая за ..опу взяли, тут — депутату приховування майна інкримінують. Це — із не надто позитивного.
А з іншого боку — один навчальний заклад у Кобеляках примудрився виграти грант на 25 мільйонів гривень. І якщо дирекція доведе задуману справу до логічного завершення, то цей заклад матиме, напевне, кращу в Полтавській області матеріальну базу. Який це заклад? Напишемо вже в липні.
Зважаючи на ці події, вже зараз можна готувати передноворічну рубрику типу «Скандал року» та «Проєкт року». А це ж тільки перше півріччя завершується.
Так що попереду в нас із вами ще багато новин — і поганих, і позитивних.
Звичайно ж, найбільше хотілося б, аби подією року таки стало завершення війни. Це була б грандіозна подія не лише для Кобеляк, Біликів, Нових Санжар чи інших громад, а й для всього цивілізованого світу. Не знаю, чи це станеться до Нового року. Але вірю, що залишилося вже недовго.
Так що доживемо і переживемо. До зустрічі в липні.
Що ми робитимемо в період із цього випуску і до 9 липня? Робота знайдеться. Кожен буде зайнятий. Кожен робитиме своє. Але одного дня, а саме 27 червня, зустрінемось колективом. Зустрінемось для того, щоб віддати шану і схилити голову у вічній жалобі за Сергієм. Адже саме в цей день сім років тому трагічно обірвався політ засновника «ЕХО», нашого друга Сергія Поповича. Саме завдяки йому й почалася історія «ЕХО».


Додати коментар