Артем Письмак: «Не можна брати гроші з дітей в сільській місцевості»

Артем і Марина Письмаки ось уже більше, аніж півроку, навчають дітей Кобеляцької громади вільній боротьбі. І при цьому роблять це фактично на волонтерських засадах.

Не так давно на сайті Кобеляцької міської ради було розміщене інформаційне повідомлення про те, що в одній із будівель міського ліцею № 1 працює секція з вільної боротьби. А зайнятися цим видом спорту, або й звичайною фізкультурою, запросили не лише дітей, а й колишній військових, які потребують фізичної реабілітації.

У принципі — все добре і навіть чудово!

Те, що діти займаються видом спорту, який розвиває силу, витривалість координацію рухів та гартує психіку, можна лише вітати.

А ще більше можна вітати і той факт, що до тренувань у залі для боротьби можуть долучитися і колишні та діючі військовослужбовці. Адже заняття фізкультурою є обов’язковим елементом як фізичної, так і психологічної реабілітації людей, які пройшли через жахіття війни.

Тому кобелячани в цілому дуже позитивно поставилися до новини про відновлення діяльності спортивного залу.

Але при цьому задавали цілком резонні запитання. Ось головні із них:

— А чому не оприлюднений графік проведення тренувань?

— А чи мають право Артем та Марина Письмаки навчати саме вільній боротьбі? Адже вони відомі по всій Україні армрестлери, а це — інший вид спорту.
Для того, щоб дати відповіді на ці запитання, був зроблений візит до згаданого спортивного залу. Він розташований у будівлі колишньої котельні при міському ліцеї № 1.

У свій час там проводилися заняття секції по дзю-до. Але потім тренер виїхав із Кобеляк.

Тренування починаються о 10‑й і закінчуються о 13‑й

Понеділок, 20 липня. Одинадцята година дня. Уже на підході до залу чути дитячі голоси та команди, які віддає тренер Марина Письмак.
Для того, щоб не заважати тренуванню, разом із Артемом Письмаком виходимо в іншу кімнату, де й розмовляємо.

Артем охоче розповідає про сьогодення спортзалу та про плани на майбутнє.

Для початку — обіцяна кобелячанам конкретна інформація.

Заняття з вільної боротьби проходять у залі при міському ліцеї № 1 в понеділок, середу та п’ятницю. Тренування починаються о 10‑й годині ранку і закінчуються о 13‑й дня.

Займаються боротьбою станом на середину липня 60 дітей різного віку. Для кожної вікової групи існує свій графік.

Артем Письмак підкреслив, що зараз тренування проводяться, зважаючи на період літніх канікул у школах, по одному графіку. Але, швидше за все, із 1 вересня він зміниться.

Заняття Артем і Марина проводять на безоплатній основі. Батьки дітей за це не платять. Щоправда, існує щомісячний, але не обов’язковий, збір в сумі сто гривень на придбання миючих та дезінфікуючих засобів. Адже в залі потрібно підтримувати належну чистоту.

Тренуються в залі не лише діти, які живуть у містечку, а й жителі сіл громади. Їх на заняття привозять власним транспортом батьки.

Консультації щодо проведення тренувань надає Заслужений тренер України

Артем Письмак визнає, що він не має якогось спеціального диплому тренера саме по вільній боротьбі.

Але наголошує:

— Знань щодо правильного проведення тренувань по загально фізичній підготовці нам із Мариною вистачає. А щодо специфіки саме вільної боротьби, то нас консультував сам Віталій Зінченко — Заслужений тренер України, голова Полтавської обласної Федерації вільної боротьби. Тобто — професіонал із професіоналів. Він особисто кілька разів приїжджав у Кобеляки до нас на тренування. А потім сказав, що ми все робимо правильно і якихось додаткових консультацій не потребуємо. Напевне, красномовним підтвердженням цих моїх слів є успіхи наших дітей. До речі, частина із них прийшли до нас із дзю-до. Тобто певна база підготовки у них уже була.

Так от, Женя Ященко вже виграв змагання обласного рівня. Женя Глинський зайняв на подібному турнірі друге місце. Цікаво, що на шляху до фіналу він переміг одного із вихованців саме згаданого Віталія Зінченка. Було дуже приємно, коли після поєдинку Віталій підійшов до мене, потиснув руку і сказав: «Молодці. Не очікував такого рівня».

Тренери працюють на волонтерських засадах

Як стало відомо під час розмови із Артемом Письмаком, зал відновив роботу ще із січня поточного року. І він сам, і Марина тренують дітей на волонтерських засадах. Тобто їм за роботу ніхто не платить.

Артем пояснює:

— На жаль, зараз в Україні всіх тренерів націлюють на роботу по так званому клубному принципу. Тобто, тренерам платять батьки дітей за надану послугу. От, скажімо, у Львові місяць таких занять коштуватиме батькам 1500 гривень. Але ні я, ні мої колеги із сусідніх громад не сприймаємо такого підходу. Я категорично проти того, щоб брати гроші за навчання із дітей у сільській місцевості. А що, як у них, тобто у їх батьків, немає грошей? А дитина здібна, дитина хоче тренуватися!

Тому, на мою думку, тут має «увімкнутися» влада громади. Вони мають знайти кошти для оплати праці тренерів‑ентузіастів. Нібито, обіцяють знайти кошти. Коли — не сказали. До речі, питання щодо тренувань колишній військових поки теж є виключно волонтерським проєктом. Організацією процесу займаємося ми. Для хлопців, котрі повернулися з війни, є можливість підтримати хорошу фізичну форму і пройти реабілітацію. Не обов’язково боротися. Тут є турнік, набір гантелей, інший спортивний інвентар. Потрібно тільки, щоб організацією реабілітації колишніх військових зайнявся хтось із влади, хто за це зарплату отримує.

Попри фактичну відсутність підтримки з боку влади, Артем Письмак не збирається згортати свій волонтерський проєкт.

Чоловік пояснює:

— Навіть якщо не буде фінансування зарплати, я тренувати дітей буду. Я просто хочу, щоб і свої, і чужі діти були здоровими й фізично розвинутими. Я ж і своїх тут треную!

Артем Письмак впевнений у тому, що саме заняття фізкультурою, такими видами спорту, як вільна боротьба, дадуть можливість зберегти здоров’я нації. Адже сучасні діти фактично позбавлені можливості вільно рухатися, тримати своє тіло в належному тонусі. Їм же навіть крутити педалі на велосипедах нині не потрібно. Електроскутери довезуть куди потрібно.

Але ж так втрачається здоров’я. Здоров’я кожної окремої дитини. А з цим — і цілої нації.

Тобто таких людей, як Артем, Марина та інші ентузіасти, свідома влада має ледве не «на руках носити».

Подобається    0