А що ж ми їмо?

Думаю, що кожен із вас чув або й сам висловлював таку фразу. Як правило, ці слова звучать під час розмови про стан свого здоров’я,  здоров’я своїх рідних та близьких.

А далі починається: то «хімія» одна в продуктах, то вони неякісні. Люди старшого, тобто мого покоління, полюбляють згадувати, що «колись»,  як правило, в часи «сересере», продукти були кращі, а люди від цього здоровіші.

Цікаво, що подібні міфи живуть у головах навіть медиків, тобто людей, які нібито мають знати більше про здоров’я і про те, як його зберегти. Це — погано. Але це пояснює той факт, що люди не довіряють медикам і часто скаржаться на їх рівень професіоналізму.

Дійсно, про яку професійність може йти мова, коли в людини в голові «засіли» хибні стереотипи і вона по них живе, у тому числі — і їсть.

Насправді ж причини хвороб, у тому числі і в дітей, криються зовсім у іншому. Тобто, вони пов’язані із їжею, але в першу чергу не з її якістю, а з її кількістю.

Зараз люди, у тому числі й українці, їдять багато. Аж занадто багато. А рухаються мало. Гляньте на  пляжні світлини часів того ж «сересере». Там більшість людей — худенькі. Товстунів практично немає.

А зараз? А зараз, якщо ви уважно подивитеся на оточуючих, причому не обов’язково на пляжі, то констатуєте, що в 90 відсотків людей присутня зайва вага.

До слова. У мене зараз ваги показують 66,3 при зрості 170 сантиметрів. І почуваю я себе чудово. І це при генетично набутому цукровому діабеті. А чому? А тому що їм мало, а рухаюсь багато. І цю тезу може підтвердити будь-яка здорова людина.

Тому головне — їсти мало. Це — перше. А друге  — їсти те, що дійсно корисно. А не оту фігню, яку люди купляють у маркетах. При цьому ігноруючи те, що коштує набагато дешевше, а користі приносить набагато більше.

Та про все по порядку.

Приводом до написання саме цієї статті стали три ситуації, учасником яких днями довелося стати.

Під час розмови із Аліною Півень, виконуючою обов’язки начальника відділу освіти, чиновниця бідкалася із того приводу, що після запровадження в школах безкоштовного одноразового харчування для всіх дітей, доведеться викидати багато продуктів.

І аргументувала своє твердження тим, що раціон шкільного харчування прописаний так, щоб діти їли дійсно «здорову» їжу — каші, супи, фрукти і овочі. А вони, діти, в сім’ях привчені до іншої культури споживання їжі. Вони їдять картоплю, макарони, гамбургери, чіпси, шаурму та багато інших страв, які  якщо й можна вживати, то дуже рідко. А деякі продукти не можна їсти взагалі.

Чи правду говорила чиновник міськради? Як на мене — абсолютну правду.

Підтвердженням цього є інша ситуація.

Автор цієї статті кілька разів поспіль, стоячи в черзі в маркеті (купляю чорний хліб), спеціально спостерігав за тим, що ж купляють інші люди. І скільки вони за це платять.

І от стоять переді мною дві жіночки. Судячи по одягу, явно не мільйонери. А в кошику для покупок у них в основному запаковані в яскраві обгортки так звані «ласощі». Видно, що там багато чогось схожого на згущене молоко і написано, що то здоба із смаком чорниці, суниці та ще якихось ягід. Заплатили жіночки за це щось близько тисячі гривень.

Мій чек у 30 гривень був жалюгідним у порівнянні із чеками інших покупців.

Ситуація третя. У той же день на нашу ягідну ферму, де ми з дружиною вирощуємо суницю, лохину та чорну смородину, приїхали її подруги. Були бабуся, мама і маленька дитина.

Вони приїхали погуляти, нарвати і поїсти свіжої ягоди.  Автор теж долучився до цього процесу.

Спочатку ми наїлися лохини. Потім з’їли розкішну диню, із якою приїхали подруги. У процесі дружина збігала на наш город і швиденько нарвала та зварила кукурудзяних качанів.

От качанів я особисто вже їсти не міг. Ну надто ж вони солодкі. А цукровий діабет такого не прощає.

А тепер складаємо всі ці три ситуації в одну купку і пробуємо аналізувати.

Так, люди дійсно витрачають «страшні гроші» на маркетівську фігню в яскравих упаковках. І якщо таке їдять дорослі, то можна не сумніватися в тому, що таку ж культуру харчування вони прищеплюють і дітям.

Тому побоювання чиновників щодо проблем із харчуванням учнів можна зрозуміти.

І водночас, поряд, у тому ж маркеті, на тому ж ринку, повно-повнісінько свіжої кукурудзи, лохини, малини, яблук, слив, груш, помідорів, огірків, тобто тих продуктів рослинного походження, до яких людський організм звик протягом мільйонів років еволюції.

Але «мудрий нарід» вперто переплачує за синтетичну фігню, від якої товстішає і слабшає.

Дійсно, якщо їсти гамбургери, конвеєрну здобу і вироби із борошна вищого ґатунку, то матимеш і зайву вагу, і діабет, і ранні серцево-судинні хвороби. І бідкатимешся «Та що ж ми їмо?».

Так а хто вам лікар, коли, маючи поряд величезну кількість дешевшої і абсолютно природної їжі, ви вибираєте синтетику?

Хтось може заперечити тезами на кшталт:

«Так хочеться ж себе порадувати!», «Так навіщо я тоді живу і заробляю гроші»,  «Що я бідний? Можу собі дозволити».

Почну із останнього. Може й не бідний, але не аристократ — точно. Адже королівська сім’я у Великій Британії, та й більшість шалено заможних і впливових людей, не їдять маркетівської упакованої фігні. У них ранок починається із вівсяної каші з ягодами. І чорного хліба.

А з приводу «порадувати»… «Радість» від поїдання і випивання швидких вуглеводів, як і надмірної кількості алкоголю, є банальною підробкою справжньої радості.

А її, справжню радість, дає виключно здоров’я.

Будьте здорові. Їжте мало, їжте правильно. А рухайтеся багато.

Подобається    0