22 врятовані життя — і кожне чекає на нашу підтримку

Багато хто помітив, що я постійно ставлю оголошення про те, що тварини шукають господарів — пишу оголошення в соцмережах, у ЕХО, та де тільки можна. Мене часто запитують, чому я завела так багато кішок, чому не стерилізую, для чого їх скільки народжувати. А є й інші питання — чим можна допомогти вашим собакам і кішкам? Тому захотілося написати про свій притулок для тварин, щоб одночасно відповісти на всі запитання.

Моє волонтерство розпочалося дуже давно. Тоді ще й слова такого не вживали, говорили просто «добрі справи», «благодійність», «доброчинність». Ще малою я приносила додому всіх обездолених, кого знаходила — котів, собак, пташок. До речі, мої діти ростуть такими ж — тільки тепер перелік врятованих більший: несуть додому поранених черепах, зайчиків, їжаків. А ще вишукують по місту бездомних собак і котів, аби нагодувати і напоїти, особливо в літню спеку. Всіх лікуємо, годуємо, всім даємо раду. Тварин прилаштовуємо в нові родини. Хоча, звісно, це й нелегко, особливо останнім часом.

Тож, все своє життя я рятую тварин. Нині в мене вдома уже понад 20 років функціонує міні-притулок для чотирилапих «ДРУГИЙ ШАНС», тут брати наші менші отримують справді другий шанс на повноцінне життя.

Наш маленький притулок — це дім для 22 котиків і собачок, яких колись покинули, образили або прирекли на смерть. Сьогодні вони в безпеці, нагодовані, зігріті та оточені турботою. Але щодня це потребує чималих зусиль і коштів. Звісно, цифра 22 — змінна, а не постійна, колись «хвостиків» більше, у якийсь період — менше. Але ми з дітьми підмітили, що менше 20 тваринок у нас рідко буває.

Хто цікавився, чому кішки постійно народжують і я їх не «стирілізую», відповідаю — стерилізую. Проте не так швидко, як цього б хотілося, адже вартість однієї такої процедури — 1100 гривень. А крім цього, щодня потрібні корм, ліки, наповнювач, обробки від паразитів та багато іншого. На жаль, самотужки впоратися стає дедалі важче.

Дуже вдячна ветеринарному лікарю Сергію Челідзе, який завжди консультує і лікує моїх тварин безкоштовно, я оплачую тільки ліки. Звернутися до нього можу в будь-який час, він ніколи не відмовляє, завжди огляне хвору тварину, або підкаже що робити по телефону. Бувають випадки, що возила кішечку в Кременчук. Вона проколола собі око соломиною, довелося оперувати, видаляти око в клініці. Тепер у мене живе одноока красуня Ласка. Є ще Маруся. Її підібрали зовсім маленьким кошеням на узбіччі дороги, її брата котика забрала собі моя мама. Ну, а ми собі залишили кішечку. Потім вона в нас підросла. А з часом ми помітили, що стала дуже вона набирати вагу. Вирішили зробити УЗД, бо колись так у іншої кішки діагностували пухлину в черевній порожнині. І що ж? Спеціаліст УЗД Ірина Челідзе заспокоїла: «Все добре, не хвилюйтеся, просто кішечка повненька, має зайву вагу і готуйтеся — через місяць їй народжувати». Ось так.

Різні випадки бувають, скрізь підбираємо і цуценят, і кошенят — у посадках, в середмісті, буває й під паркан мені підкидають. А був такий випадок, що в соцмережі жінка написала: «Заберіть у мене собаку, бо я не хочу її годувати, вивезу в ліс». Звісно, я не могла лишитися осторонь, забрала. І живе в нас та собачка вже більше десяти років, спочатку на моєму подвір’ї дім охороняла, а тепер у моєї мами. До речі, мама в мене, Світлана Іванівна, теж добра душа — багато тварин моїх собі бере. Їй теж усіх хочеться обігріти. Усіх шкода, кожному намагаємося допомогти. Когось залишаємо собі, когось віддаємо в добрі руки. Дякую редакції тижневика «ЕХО», завжди ставлять мої оголошення про тварин, не відмовляють.

Дякую Любі Пашко, яка допомагає з харчами для моїх чотирилапих. Коли в Кобеляцькому ліцеї № 2 працювала Наталія Чуніхіна, то вона з учнями організовувала акцію допомоги безпритульним тваринам — діти приносили корм і передавали до мого притулку, за що їм усім велика вдячність! Спасибі моєму чоловіку Сергію, що підтримує мене в моїй благодійній справі, хоч інколи й сердиться, що повен двір тварин. Але все ж таки з розумінням ставиться, коли пояснюю, що прилаштую по можливості, щойно знайду господарів.

А ще нещодавно, дізнавшись про мій притулок, Олена Рейцина оплатила стерилізацію кішки, яка проживає в мене, за що величезна їй вдячність, побільше б таких людей! Тому кому потрібна гарна лагідна стерилізована чорненька кішечка — звертайтесь.

Багато тварин ми вивезли із зони бойових дій, особливо в перший рік війни — рятували і вівчарок, і папужок, всіх, кого вдавалося там зловити. Для усіх знайшли нових відповідальних господарів.

Сьогодні мої сторінки в соцмережах знову рясніють повідомленнями про те, що котик, киця, песик шукають собі дім (когось підібрали, хтось народився). Тому я звертаюся до всіх небайдужих. Якщо у вас є можливість, підтримайте наших хвостиків:

• візьміть у свою родину тваринку, яка стане вам вірним другом;
• фінансовим донатом (на стерилізацію, їжу чи ліки);
• кормом для котів чи собак.

Навіть невелика допомога має велике значення. Для когось це лише пачка корму, а для наших підопічних — ситий день, здоров’я і шанс жити без голоду.
Щиро дякую кожному, хто вже допомагає і хто долучиться. Разом ми можемо подарувати цим тваринам не лише їжу, а й відчуття, що вони потрібні і в них є шанс на життя.

З усіх питань щодо допомоги чи бажання взяти у свою родину тваринку, пишіть у приватні повідомлення (0503868044). Для фінансової допомоги притулку — офіційна волонтерська карта:

Приватбанк 5168 7520 0523 0993 (будь ласка, вказуйте в призначенні платежу — ПРИТУЛОК).

Нехай добро повертається до кожного, хто простягає руку допомоги.

Подобається    0