«Еменесники» знайшли грибників… на воді

Здається про те, що збираючи дикорослі гриби українці ризикують життям та здоров’ям, знають усі. Журналісти, спеціалісти санітарної служби, лікарі ледве не щодня повідомляють про випадки отруєнь і загибелі серед любителів «тихого полювання». Та днями на Кобеляччині стався унікальний випадок — люди могли загинути навіть не скуштувавши жодного гриба.

Кобеляцький район з його різноманітними природними умовами, відносно благополучною екологічною ситуацією та вигідним географічним становищем здавна приваблює відпочиваючих і туристів з усієї України. Особливо уподобали Кобеляччині любителі активного відпочинку із сусідньої Дніпропетровської області. Влітку вони приїжджають порибалити, позасмагати на берегах Ворскли та Дніпра, а восени — настає свято на вулиці мисливців і грибників. Часто-густо трапляється так, що в лісах від Солошиного до Кобеляк дніпропетровців, які збирають гриби, більше, аніж місцевих жителів.

У п'ятницю до села Орлик Кобеляцького району приїхали четверо грибників із Дніпропетровська. Це були дві сімейні пари — чоловік з дружиною і її батьки. Жителі мегаполіса вирішили зайнятись «тихим полюванням» на острові Вишняки. Щоб добратись до нього взяли із собою гумового човна із мотором. Човен був двомісним, але це не знітило грибників. Вони вчотирьох розмістились в благенькому човнику і попливли до Вишняків. Туди добрались без пригод. Ще й грибів назбирали. Але захопившись своєю справою, забули про час. І добиратись до материка вирішили, коли почали опускатись вечірні сутінки. А тут ще й погода змінилась — насунули хмари і пішов холодний дощ. Видимість на воді різко погіршилась, а ліхтарів грибники із собою не взяли. Через півгодини блукання водами Дніпродзержинського водосховища люди зрозуміли, що вони заблукали і самостійно до берега навряд чи дістануться. Одразу зателефонували на номер 103. Телефонний дзвінок прийняв черговий відділу МНС у Верходніпровську. Він повідомив про пригоду в Головне Управління МНС в Дніпропетровській області. Звідти зателефонували до колег в Полтаву. А вже потім тривожний сигнал надійшов до Кобеляцького райвідділу МНС.

До Орлика черговий екіпаж кобеляцьких «еменесників» вирушив о пів на першу ночі. Діставшись берега Дніпродзержинського водосховища екіпаж у складі Володимира Дубовика, Віталія Безкібального та Олега Губи розпочав рятувальні роботи. Розпочав… із пошуку човна, на якому можна вийти на воду. Адже власного плавзасобу у кобеляцьких рятувальників немає. Човна їм люб’язно надали рибалки із все того ж Дніпропетровська. Через дві години пошуків Олег Губа таки знайшов заблукавших грибників. Поскільки батарейки у ліхтарях рятувальників вже почали сідати, було прийняте рішення повернутись до Вишняків і чекати сходу сонця. Ще кілька годин грибникам і їх рятувальникам довелось померзнути під дощем. «Коли нарешті допливли до орлицького берега вони, бідолахи, були вже сині. Навіть подякувати забули, застрибнули в машину — і додому, — згадує Олег Губа. — Лише сказали, що грибів вони не збиратимуть». «Та ні, той, що старший, запитав: «Що з нас?» — поправляє Володимир Дубовик. — А я кажу: «Здоров’я вам. До побачення, тільки не у воді».

Для дніпропетровських грибників ця історія вже закінчилась. І закінчилась щасливо. А проблема кобеляцьких «еменесників» залишилась — плавзасобів у них, як і раніше, немає. «Ми вже неодноразово звертались з проханням про виділення коштів і до районної, і до міської влади. Нам обіцяють допомогти. Але лише обіцяють, — із сумом в голосі констатує заступник начальника Кобеляцького РВ МНС Володимир Дубовик. — Цього разу нам допомогли рибалки. А наступного?»

За підрахунками «еменесників» для придбання човна з мотором їм потрібно близько 20 тисяч гривень.