Бережи капусту змолоду

У одному із попередніх номерів «ЕХО» наш знайомий консультант, городник-аматор розповідав про те, як він за допомогою гербіцидів бореться із бур’янами. Та, як відомо, ще більшої шкоди овочевим культурам завдають всіляки комахи — колорадські жуки, довгоносики, попелиці та інша нечисть. Нижче городник Іван розповість, як бореться із шкідниками.
— Одразу хочу сказати — любителі овочів без пестицидів можуть цю статтю не читати, — попередив Іван. — Хоча, думаю, у них зараз все одно немає часу на читання. Вони ж «колорадів» на картоплі ловлять (сміється). І додав: «Я поважаю любий труд. І любі знання. Але я впевнений, що виростити овочі, зовсім не застосовуючи засоби захисту, просто неможливо. Або їх собівартість буде в 10–20 разів вища від обичних».
Також Іван з великою пересторогою ставиться до так званих народних методів боротьбі із шкідниками. Каже: «Розповім вам один случай. У Гарбузівці це було. Начитались люди в якомусь журналі совєтів про те, чим «колорада» травити. Один із совєтчиків розповів, що від жука на картоплі спасе настій горіхового листя. От селяни заготовили листя, понаквашували його цілі бочки. Ну, й почали бризкати. Воняло страшенно. Жук, конєшно, картошку з’їв і «спасіба» за пікантний соус сказав. Хто встиг і швиденько побризкав картоплю «Децісом» чи іншими препаратами, той ще якийсь урожай мав. Фанати ж екологічно чистих овочів купляли їх на базарі. Як повиливали гарбузяни ту горіхову настойку на землю, то воняло ще два тижні. От вам і народні методи. Понаписують дурниць, а люди вірять і страдають».
Городник вважає, що ефективна боротьба зі шкідниками можлива лише із застосуванням пестицидів. Сам він усі свої посіви — і моркву, і буряк, і капусту — обробляє «Актарою». Говорить, що це один із найбільш безпечних для довкілля і водночас ефективних інсектицидів. А для того, щоб мінімізувати кількість обробок, радить застосовувати отрутохімікати у період масової появи шкідників. Їх, ці терміни, можна визначити за допомогою природних явищ. Конкретніше — за часом цвітіння тієї чи іншої породи дерев. До речі, подібну інформацію нещодавно надавав журнал «Огородник» (№ 5, травень 2010 року). І «Огородник», і наш доморощений консультант стверджують, що цибулева муха вилітає, коли квітне вишня, а ось морквяна — у період цвітіння чорноплідної горобини.
«Воно то всі ці строки вильоту шкідників уже пройшли, — продовжує розповідати Іван. — Та й на домашніх городах цибулева та морквяна муха не дуже шкодять. Хоча у мене колись 5 соток цибулі з’їло начисто. Ні одної цибулини не осталось. І ще раджу — оріть глибше. Тоді личинки з-під пласту землі вилізти не можуть».
А ось основні шкідники капусти, за словами Івана, ще себе покажуть. Хрестоцвітні блішки вже шкодять і капусті, і буряку, і редисці. Боротися із ними можна практично будь-яким інсектицидом. «Блошка, вона слаба, падає від любого яду. Оте, чим «колорада» бризкаєте, тим і капусту та буряк покропіть», — радить городник.
За його прогнозами, у цьому сезоні великої шкоди пізній капусті може завдати літня капустяна муха. Весняна вже відлетіла. Інтенсивному розмноженню капустяної мухи сприяють погодні умови — теплий і вологий травень. Виліт цього шкідника зараз починається. Ознаки пошкодження капусти мухою наступні: починає жовтіти, а потім набувати фіолетового забарвлення листя. Потім воно відпадає, а згодом гине вся рослина. Якщо з капустяною мухою не боротися, то вже наприкінці червня-в липні ви втратите всю пізню капусту. І пересаджувати її буде запізно. Профілактичні заходи потрібно вживати вже зараз.
Іван перед висадкою на півтори години замочує корінці розсади у розчині «Актари». Для цього один пакетик (1,4 гр.) препарату розчиняє у 10 літрах води. А коли розсада вже приживеться, обробляє її «Актарою» або «Нурелом». Розповідає: «Бризкаю капусту із обприскувача. І не просто бризкаю, а заливаю, щоб вода під корінець стікала, щоб муха там яйця не відклала. І в результаті цих дій моя капуста майже не гине. Як правило, коли бризкаю, то змішую «Актару» з «Нурелом». «Актара» довше держить, а «Нурел» вонючий, запахом шкідників відлякує».
Подібний захист, проведений наприкінці травня-початку червня, стримує капустяну муху та інших шкідників 3–4 тижні. Пізніше капустяна муха вже не становить великої небезпеки. А потім знову доведеться обробляти посіви від шкідників. Від тієї ж блішки, яка дає до 20 поколінь за сезон, та від білана капустяного. Ще Іван радить, обробляючи всі овочі, а особливо капусту і цибулю, користуватися спеціальними прилипачами, які запобігають стіканню розчину з листя. «Я купляю прилипач «Тренд», — консультує фахівець. — Кому дорого, то хоча б дешевого шампуню чи рідкого мила в обприскувач залийте».
Щодо боротьби із колорадським жуком, то Іван сказав так: «Цієї проблеми для мене вже кілька років не існує. Я користуюсь «Престижем». Помагає і «Актара», й «Матадор», й інші препарати. Хто не признає цих препаратів, може бризкати по листю будь-яким, що є у продажу. Помагає все. Аби лише «поддєлку» не купити».
Ще одним дуже небезпечним шкідником овочевих культур є «ведмедка». Або «вовчок», як його називають по-народному. Ведмедка здатна знищити всю вашу вирощену або придбану розсаду. Про методи та способи боротьбі із цим шкідником читайте в наступному номері «ЕХО».

Застереження від Івана
Розсаду можна замочувати не лише в розчині «Актари», а й «Престижу» (100 мл на 10 літрів води, на 6–8 годин). Але будьте обережні, відмовтеся на перших порах від мінеральних добрив! Якщо ви сипнете в лунку селітри чи нітроамофоски та посадите рослину, замочену у «престижі», то ваша розсада «згорить».

Нехімічні способи боротьби із шкідниками
Проти хрестоцвітих блішок: обпилюваня капусти попелом чи тютюновим пилом (співвідношення 1:1). Або обприскування настоєм попелу (1 склянку попелу заливають 9 літрами води, перемішують і відстоюють).
Проти шкідників капусти — настій лопуха. Листя подрібніть і, ущільнюючи, заповніть ним 1/3 відра, яке до країв заливають водою. Через три доби процідженим розчином обприскують капусту. Обробіток потрібно проводити кожного тижня.
Проти гусениць, совок, біланів на капусті ефективні відвари цибулі городньої. Для приготування настою заповнюють відро лушпинням до половини, заливають водою, настоюють добу, фільтрують, розбавляють у два рази водою і одержаним розчином обприскують рослини.
Проти гусениць совок і молі  — настій ромашки лікарської. 1 кг висушеної або 3 кг зеленої ромашки заливають 10 літрами теплої води, настоюють 12 годин, проціджують. Перед обприскуванням розводять утричі і додають 40 гр. мила.
Деякі городники рекомендують боротися із капустяною мухою таким методом. Вони через 2–3 дні протягом місяця відгортають землю біля кожної рослини. Або «одягають» на кожну рослину захисний кружок діаметром 20–30 см, вирізаний із картону. Відкладені на ньому яйця знищують вручну.

Автор: Ігор ФІЛОНЕНКО, «ЕХО з регіону»
28 травня 2010, 12:46 | Полтавщина | Суспільство

Додати коментар

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.