Прийшов, поміряв… загуляв

Прийшов, поміряв… загуляв
У вівторок до редакції зайшов мешканець Кобеляк Володимир Шапка. Прийшов із досить несподіваним проханням. Чоловік з допомогою журналіста прагнув знайти підприємця, котрий повинен був встановити в його квартирі газове опалення. Натомість зник разом із грошима, виданими йому в якості передоплати. Ця історія розпочалася в травні поточного року. Дружина Володимира Шапки прочитала в «ЕХО» рекламне оголошення. Одна із числених фірм рекламувала свої послуги по встановленню газового обладнання. В оголошенні була поміщена інформація про назву підприємства та вказаний номер телефону для контактів. За тим номероaм жінка й зателефонувала. Підприємець відреагував миттєво. «Приїхав хлопчина, молодий, років 25 йому на вигляд, чорнявий, назвався Колею», – розповідає Володимир Шапка. – Сказав, що все нам зробить, котел новий купить і встановить. А коштуватиме це 5600». Ціна подружжя влаштовувала і вони вирішили співпрацювати з бізнесменом Колею. «Він потім ще разів 5 приїжджав», – згадує Шапка. – Мене насторожило лише одне – він нічого не заміряв, не дивився». Отак Коля поїздив до Шапки, погомонів, а 22 липня попросив грошей. Нібито збирався він їхати в Харків, щоб придбати необхідне обладнання. І для цього йому потрібно дві з половиною тисяч гривень. Дружина Шапки гроші молодикові дала. При цьому вона навіть не поцікавилась його паспортними даними. Про розрахунковий документ чи хоча б розписку й мови не йшло. Потім Коля щез. Через три дні Шапки почали телефонувати йому на мобільний. Спершу підприємець відповів. І пожартував, мовивши щось на зразок: «Раніше я за вами бігав, тепер ви за мною». Шапка, не вдовольнившись такою відповіддю, телефонував ще й ще. Але лише чув у слухавці слова «блатної» пісні «Дєвочка-пай, рядом жиган….В нашей Твєрі нєту такіх…» Подібні тексти ще більше стривожили кобелячан. «Жиган», «Твєрь», «Нєту такіх» – Шапки почали готуватися до найгіршого. Але перш, ніж навіки попрощатися зі своїми грошима вирішили завітати в редакцію. А потім в райвідділ внутрішніх справ. Та до правоохоронців чоловікові звертатись не довелось. Хоча редакція й не несе відповідальності за зміст рекламних оголошень, ми вирішили допомогти. Це ж наш читач. Тим більше, що одразу зрозуміли з яким підприємцем співпрацював Шапка. Коля знайшовся через годину. А через кілька годин до редакції зателефонувала дружина Володимира Шапки і повідомила, що підприємець приїхав до них і навіть розпочав якісь роботи. Таким чином конфлікт був залагоджений. А зник Коля тому, що, отримавши гроші банально «загуляв». Але подібний випадок не є унікальним. Він не перший і не останній в сучасній історії Кобеляк. Близько року тому стався взагалі анекдотичний випадок. Інший горе-будівельник, найнявшись виконувати роботу теж взяв чималий «задаток». Але при цьому хоча б назвав своє ім’я, прізвище і по-батькові. А потім, як годиться, зник. Коли пенсіонерка-замовник почала шукати в Кобеляках людину із названими їй паспортними даними, то виявила, що вони належать… співробітнику міліції. Ошелешений таким нахабством міліціонер також почав пошуки свого «тезки» з редакції. Разом ми теж швиденько знайшли молодого романтика. І в першому, і в другому випадках легковажні кобелячани мали справу не із досвідченими шахраями, а із не надто відповідальними бізнесменами-початківцями. А коли б то були аси злодійських наук? То з грошима довелося б прощатись. З грошима, заробленими потом і мозолями і так просто відданими абсолютно незнайомим людям. До речі, застосувати якісь каральні санкції до шахраїв, котрі таким чином обдурюють людей практично неможливо. Адже неможливо довести факт передачі грошей. Та все ж уберегтися від дій недобросовісних підприємців можна. Поради дає представник Полтавського обласного управління у справах захисту прав споживачів Ігор Жорняк: «Так, бувають прикрі випадки, коли ні ми, ні правоохоронці, ні податківці, ні інші контролюючі служби не можуть допомогти постраждалим громадянам. Це буває у випадках, коли відносини між людьми відбуваються за межами правового поля (законодавства). Почнемо з того, що в Законі України «Про захист прав споживачів» чітко написано, що всі звернення громадян розглядаються при наявності розрахункового документа. Крім того, споживачі повинні знати, що підприємці, які виконують будь-які роботи чи надають послуги повинні бути зареєстровані в органах виконавчої влади. Коли ж громадяни наймають на роботу ніде не зареєстрованих підприємців і не заключають з ними жодного письмового договору, то вони свідомо ризикують своїми грошима, нервами, спокоєм. Тому вступаючи у правові відносини з будь-яким підприємцем, виявляйте принциповість і перевіряйте, чи має він свідоцтво про реєстрацію, свідоцтво платника єдиного податку, ліцензію на виконання робіт в разі, якщо це потрібно. А потім заключайте договір виключно у письмовій формі. У договорі зазначайте, що саме виконавець зобов’язується зробити, в який термін, з якою якістю і за якою ціною, і так далі. В угоді повинні бути вказані паспортні дані підприємця, його адреса, ідентифікаційний код. Крім того, будьте уважні! Бувають випадки, коли споживачі купують пластикові вікна. І оформляють це документально. І одночасно, вже без будь-якої угоди, прохають цього ж підприємця встановити вікна. Що він із задоволенням робить. Але в разі, коли вікна встановлені неякісно, пред’явити претензії підприємцю громадяни вже не зможуть. Адже згідно з документами вони лише купили вікна. А хто їх вставив – невідомо. Хочу звернути увагу ще на один важливий момент. Часто-густо підприємці відмовляються видавати розрахунковий документ на підставі того, що вони є платниками єдиного податку. І це звільняє їх від видачі чеків та інших документів. Це неправда. Адже крім податкового законодавства є ще й законодавство про захист прав споживачів. Зокрема, у пункті 22 «Порядку проведення торгівельної діяльності та правил торгівельного обслуговування населення» чітко сказано, що кожен суб’єкт підприємницької діяльності зобов’язаний видавати розрахунковий документ (товарний чек). Цей документ затверджений Постановою Кабміну від 15 червня 2006 року. До речі, наявність печатки підприємця не є обов’язковою вимогою. Але свої паспортні дані, адресу, ідентифікаційний код, перелік послуг чи товару він зазначити повинен…» Відповів Ігор Жорняк і на запитання чи можна обійтися без всієї цієї бюрократії. Він сказав: «Можна. Але в такому разі громадянин повинен усвідомлювати, що йому у разі виникнення проблем не допоможуть ні міліція, ні редакція».
Автор: Ігор Філоненко
31 липня 2009, 13:27 | |

Додати коментар

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.