Блог: Блог Миколи Гузченка
Автор: Микола Гузченко
Я люблю українську мову зі страшною силою. З такою ж силою ненавиджу підарасів, які цю мову калічать.
Останнім часом у мене забрали кілька дуже хороших, навантажених об’ємним, колосальним значенням слів. У мене забрали колись прекрасне слово "патріот". Раніше це означало людину, яка любить свою країну і робить (а може і не робить) якісь корисні для неї речі. Це було про культуру, мораль, духовність. Тепер же патріот - це або зомбований молодчик, варвар, який з якихось дебільних націоналістичних мотивів порушує громадський порядок, або лицемірний політик, який демонструє любов до країни з надією на бабло. Вітання "Слава Україні - Героям слава!" теж забрали. Раніше це було рідковживане вітання особливих людей, тодішніх, справжніх патріотів. Воно не було модним, трендовим, і ним користувались вдумчиві, обов’язково хороші і розумні люди. Принаймні мені так здавалось. Тепер "Слава Україні" - це кричалка. Повалили дурні Леніна - "Слава Україні!" Зійшлись упирі в Раду - "Слава Україні!" Відіграв "95-й квартал" концерт - "Слава Україні!" Тьху, блять... Ще забрали слово "віче". От за віче мені особливо прикро. Раніше це означало надзвичайної ваги подію. Збори, які вирішували долю міста чи навіть країни. Збори, скликані з якихось надважливих причин, наділені надзвичайними повноваженнями. Нинішнє віче - це з подачі нинішніх патріотів йобаний стид. Зібралася купка не надто розумних людей, прокричала "Слава Україні - Героям слава!" Якого хера зібрались, які повноваження мають - ніхто не зна. Подивились одне на одного, послухали якогось дурного оратора, прогорлопанили свою кричалку, нічого не вирішили, розійшлись. Слава Україні.
Але найстрашніше - це те, що з невідомих причин у мене хочуть забрати словосполучення "на Україні".
Прекрасна українська мова дає користувачу дві можливості для вираження перебування в країні: "на Україні" і "в Україні". Ці дві форми мають рівноцінне значення і можуть довільно чергуватися, але є випадки, коли більш доцільна лише одна з них.
"На Україні" - краще підходить, коли йдеться про батьківщину, рідну землю. Цей варіант - більш поетичний, піднесений, емоційний, художній. Людина повертається на батьківщину (на Україну), живе на рідній землі (на Україні).
"В Україні" - форма більш суха, офіційно-ділова. Йдеться про державу, територію. В документах доцільна тільки вона. В Україні зафіксовано... В Україні проживає... Посол США в Україні.
Та звідкись взялась величезна кількість закомплексованих невігласів, які чомусь вважають форму "на Україні" принизливою. Їм чомусь здається доцільним зробити мову біднішою і прибрати з неї цей варіант. І ця публіка чомусь страшно агресивна - вони влаштовують срач, щойно побачать, що десь хтось посмів сказати чи написати оте злополучне "на Україні". Срач, до речі, - типова поведінка сучасного "патріота". Публіка безкомпромісна, дурна. Цікаво, що серед таких рєбят модно любити Шевченка, якого вони вважають кобзарем, і логічно було б, щоб він розсудив. А ось його думка: 
Правильно і так, і сяк. Ось ще:
"Як умру, то поховайте мене на могилі серед степу широкого на Вкраїні милій..."
Словосполучення "на Вкраїні" - взагалі українське далі нікуди, де воно тільки не зустрічається. І манера вільно чергувати "у" з "в" заради милозвучності - це наше ж, рєбята.
Серед поетів взагалі дуже популярна ця форма, адже вона, як ми уже говорили, більш художня. З Шевченком погоджується Степан Руданський : "Повій, вітре, на Вкраїну", Леся Українка: "Надія вернутись ще раз на Вкраїну", Іван Франко: "А що козаки прозвищами не сходяться, так се тому, що у нас на Українї такий звичай", Степан Галябарда: "На Україну повернусь через роки, через віки" і багато інших. Це ж пощастило нашим нині покійним митцям, що тоді не було нинішніх інтернет-патріотів. Вони б пояснили, як правильно.
Що ж заважає скандалістам звернутись до своїх же авторитетів, щоб установити істину? А нічого не заважає. Їм похуй на істину. Їм цікаво учинити срач. Найсмішніше - коли наші патріотичні загони накидаються на російськомовного і вказують йому, як йому говорити на його рідній мові. Ну до чого тут ви? Ну ладно ви свою мову коверкати надумали, а російська тут до чого? За польську ще візьміться - вони теж кажуть "на Україні".
І наостанок: якщо раптом на вас накинулись за те, що ви сказали або написали "на Україні", знайте: перед вами або дурень, або мудак. Або і те, і інше.
Енджой.