Амброзія: бур'ян ціною в мільйони
Цією статтею хочу привернути увагу кобеляцької громади до проблеми, яка назрівала протягом останніх років і нині становить загрозу як здоров'ю мешканців, так і розвитку сільського господарства Кобеляцького району.
В останні три-чотири роки, з огляду на зниження культури землеробства, а саме: недотримання вимог агротехніки під час обробітку ґрунту, сівозміни, строків сівби і збирання сільськогосподарських культур, невживання належного комплексу заходів боротьби з бур'янами тощо — на території України набуває поширення карантинний організм — амброзія полинолиста, що відображає загальне погіршення екології землі.
За статистикою, Кобеляцький район є одним з чотирьох районів Полтавської області, де розповсюдження амброзії набирає загрозливого характеру.
Розвиваючи велику надземну вегетативну масу, амброзія полинолиста здатна в польових умовах витіснити і пригнічувати як культурні рослини, так і бур'яни. У результаті надмірного висушування й виснаження ґрунтів урожай сільськогосподарських культур значно знижується, а при великому забур'яненні культурні рослини гинуть. Дослідження показують, що на утворення однієї тонни сухої речовини амброзія полинолиста виносить з ґрунту 15,5 кг азоту і 1,5 кг фосфору, а також ґрунт втрачає близько 950 тонн води. Внаслідок високої забур'яненості карантинним бур'яном та надмірного висушування й виснаження ґрунту урожай сільськогосподарських культур знищується практично на 100 %, його з таких полів навіть не збирають. При середній забур'яненості урожай сільськогосподарських культур знижується відповідно: соняшнику — на 40 %, кукурудзи — до 35 %. За таких обставин амброзія полинолиста набуває дедалі більшого економічного значення у розвитку сільського господарства. Минулого року сільгосппідприємствами району було зібрано 22,74 тис. тонн соняшнику. З огляду на забур'яненість полів району амброзією можна стверджувати, що врожайність соняшнику могла би бути на рівні 23–25 ц/га, а це додаткові 6–8 тис. тонн, що у грошовому еквіваленті складає по цінах 2010 року 22–25 млн. грн.
Велику шкоду амброзія завдає сіножаттям та пасовищам. Висока забур'яненість багаторічних трав зменшує можливість сівби їх під покрив зернових культур. На полях, що засмічуються амброзією, погіршується якість польових робіт, особливо під час оранки і збирання урожаю. При сприятливих умовах амброзія досягає 2 м висоти, щільність сходів може досягати до 5–7 тис./кв. м, а фітомаса — до 10т на гектар. Таким чином, амброзія негативно впливає на розвиток сільського господарства району.
Не можна залишити поза увагою також той факт, що амброзія полинолиста є надзвичайно сильним алергеном. Хоча вміст насіння амброзії полинолистої у потенційній засміченості ґрунту під посівами провідних культур на сьогодні в умовах лівобережного Лісостепу України не перевищує 7–10 %, на лікування захворювань населення від амброзієвого полінозу Полтавська область витрачає щорічно понад 5 млн. гривень. Офіційної статистики з полінозу в Україні не ведеться. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, кожен п'ятий житель планети, у тому числі і в Україні, хворіють на алергічні захворювання або мають минущі симптоми алергії. Амброзієвий поліноз негативно впливає на комфортність умов проживання як місцевого населення, так і гостей району. З огляду на спроби розвитку в районі зеленого туризму, епідемія амброзії є негативним фактором для цього процесу та фактично унеможливлює його протягом більшої частини туристичного сезону.
З огляду на наведене, можна стверджувати, що амброзія полинолистна являє собою значну загрозу соціально-економічному розвитку Кобеляцького району, добробуту та стану здоров'я населення. У районі утворилася нагальна потреба у розробці та впровадженні програми з профілактики та боротьби з амброзією полинолистною.
В Україні сьогодні розроблені методичні матеріали щодо заходів боротьби з карантинним бур'яном — амброзією полинолистною. Науковцями Полтавської державної аграрної академії на теренах Кобеляцького району були проведені відповідні дослідження і на базі цих досліджень написана дисертація на тему: «Біологічні особливості амброзії полинолистої та заходи боротьби з нею в агроценозах польових культур лівобережного Лісостепу України». Залучення цього унікального досвіду є доцільним при розробці програми профілактики та боротьби з амброзією.
Окрім хімічних та агротехнічних методів боротьби з амброзією, застосовуються також біологічні методи, зокрема використання біологічних ворогів амброзії. До них відносять амброзієвидний листоїд (Crysomelidae). Ця комаха повністю з'їдає алерген і інші бур'яни, але при цьому на культурні рослини вона дивиться приблизно так само, як вегетаріанець на сало. Цей жучок, завезений до України з Кубані та Ставропілля, вже достатньо розвинув свою популяцію у сусідній Дніпропетровській області, щоб почати працювати на благо людини. З метою боротьби з амброзією слід розвивати його популяцію в Кобеляцькому районі. Крім того, до біологічних ворогів амброзії відносять також Щитоноску пижмову (Cassida vibex) — невеликий плоский листоїд розміром 5,5–7 мм.
З метою забезпечення збалансованих та комплексних заходів боротьби з амброзією полинолистою використовують механічні, агротехнічні та хімічні методи, що застосовуються одночасно.
У населених пунктах:
— скошування рослин амброзії полинолистої перед цвітінням в період бутонізації;
— виривання рослин амброзії з корінням та їх знищення шляхом спалювання у спеціально призначених місцях або подрібнення з наступним захороненням решток у санітарних ямах з використанням гасу чи вапна;
— знищення рослин амброзії на засмічених ділянках агротехнічним методом (перекопування або приорювання ґрунту з подрібненням рослинних решток) та наступним висівом на цих ділянках багаторічних низькорослих або газонних трав.
Постійне скошування, не зважаючи на високу отавність рослин, може зменшити насіннєву продуктивність до 74 %, залежно від їх кількості та часу проведення. Найкраще скошувати амброзію в період викидання чоловічих волотей, оскільки, скошена в цей період, вона, в більшості випадків, не відростає.
Поряд з цим у містах та населених пунктах одним із ефективних заходів сьогодні є висівання газонних та злакових трав. Фітоценотичний метод контролю присутності амброзії полинолистої є ефективним при створенні щільного трав'яного покриву з високим видовим насиченням, в якому 20 % займають види злакових, 15 % — бобових та 65 % — інші види.
На узбіччях доріг (автошляхів та залізничних колій):
— застосування для сприскування гербіцидів відповідно до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, і постійне скошування на початку бутонізації, не допускаючи цвітіння.
У полях:
— дотримання технології обробітку ґрунту, що включає своєчасний передпосівний обробіток ґрунту, оптимальні строки сівби, догляд за посівами, збирання тощо;
— застосування для сприскування гербіцидів відповідно до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні;
— дотримання сівозміни, обов'язковий висів просапних культур та багаторічних трав, що повинні чергуватися, по можливості не висівати протягом 3-х років на ураженому полі соняшнику, кукурудзи тощо;
— передпосівне внесення у ґрунт гербіцидів з проведенням 2-х разового лущення.
У залишених полях, що повністю заростають (перед посівом, краще в осінньо-весняний період):
— скошування рослин амброзії полинолистої до цвітіння;
— обробка полів гербіцидами суцільної дії;
— проведення 3-разового лущення або дискування (вздовж та поперек поля) та культивації;
— посів багаторічних трав або просапних культур з внесенням тільки комплексу мінеральних добрив (N, Р, К).
Усі заходи, які застосовуються в боротьбі з амброзією полинолистою, повинні бути направлені на знищення рослин, не допускаючи їх цвітіння і утворення насіння.
Лише об'єднавши зусилля громади, підприємств та організацій, органів місцевої влади, можливо буде викорінити цей небезпечний та агресивний бур'ян і очистити територію району.
За оцінками медиків Кобеляцького району, кожна третя людина страждає на поліноз. Це означає значне погіршання якості життя протягом двох-трьох літніх місяців. Амброзія пожирає десяту частину бюджету району. Ці кошти є куди витрачати, адже в районі достатньо невирішених соціально-економічних питань. Втрати від амброзії співрозмірні із витратами на соціальний захист населення у районі. Наведені дані свідчать, що ця проблема набула загрозливого масштабу і при подальшому її ігноруванні з боку громади і органів місцевої влади наслідки можуть буди непередбачуваними.
В останні три-чотири роки, з огляду на зниження культури землеробства, а саме: недотримання вимог агротехніки під час обробітку ґрунту, сівозміни, строків сівби і збирання сільськогосподарських культур, невживання належного комплексу заходів боротьби з бур'янами тощо — на території України набуває поширення карантинний організм — амброзія полинолиста, що відображає загальне погіршення екології землі.
За статистикою, Кобеляцький район є одним з чотирьох районів Полтавської області, де розповсюдження амброзії набирає загрозливого характеру.
Розвиваючи велику надземну вегетативну масу, амброзія полинолиста здатна в польових умовах витіснити і пригнічувати як культурні рослини, так і бур'яни. У результаті надмірного висушування й виснаження ґрунтів урожай сільськогосподарських культур значно знижується, а при великому забур'яненні культурні рослини гинуть. Дослідження показують, що на утворення однієї тонни сухої речовини амброзія полинолиста виносить з ґрунту 15,5 кг азоту і 1,5 кг фосфору, а також ґрунт втрачає близько 950 тонн води. Внаслідок високої забур'яненості карантинним бур'яном та надмірного висушування й виснаження ґрунту урожай сільськогосподарських культур знищується практично на 100 %, його з таких полів навіть не збирають. При середній забур'яненості урожай сільськогосподарських культур знижується відповідно: соняшнику — на 40 %, кукурудзи — до 35 %. За таких обставин амброзія полинолиста набуває дедалі більшого економічного значення у розвитку сільського господарства. Минулого року сільгосппідприємствами району було зібрано 22,74 тис. тонн соняшнику. З огляду на забур'яненість полів району амброзією можна стверджувати, що врожайність соняшнику могла би бути на рівні 23–25 ц/га, а це додаткові 6–8 тис. тонн, що у грошовому еквіваленті складає по цінах 2010 року 22–25 млн. грн.
Велику шкоду амброзія завдає сіножаттям та пасовищам. Висока забур'яненість багаторічних трав зменшує можливість сівби їх під покрив зернових культур. На полях, що засмічуються амброзією, погіршується якість польових робіт, особливо під час оранки і збирання урожаю. При сприятливих умовах амброзія досягає 2 м висоти, щільність сходів може досягати до 5–7 тис./кв. м, а фітомаса — до 10т на гектар. Таким чином, амброзія негативно впливає на розвиток сільського господарства району.
Не можна залишити поза увагою також той факт, що амброзія полинолиста є надзвичайно сильним алергеном. Хоча вміст насіння амброзії полинолистої у потенційній засміченості ґрунту під посівами провідних культур на сьогодні в умовах лівобережного Лісостепу України не перевищує 7–10 %, на лікування захворювань населення від амброзієвого полінозу Полтавська область витрачає щорічно понад 5 млн. гривень. Офіційної статистики з полінозу в Україні не ведеться. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, кожен п'ятий житель планети, у тому числі і в Україні, хворіють на алергічні захворювання або мають минущі симптоми алергії. Амброзієвий поліноз негативно впливає на комфортність умов проживання як місцевого населення, так і гостей району. З огляду на спроби розвитку в районі зеленого туризму, епідемія амброзії є негативним фактором для цього процесу та фактично унеможливлює його протягом більшої частини туристичного сезону.
З огляду на наведене, можна стверджувати, що амброзія полинолистна являє собою значну загрозу соціально-економічному розвитку Кобеляцького району, добробуту та стану здоров'я населення. У районі утворилася нагальна потреба у розробці та впровадженні програми з профілактики та боротьби з амброзією полинолистною.
В Україні сьогодні розроблені методичні матеріали щодо заходів боротьби з карантинним бур'яном — амброзією полинолистною. Науковцями Полтавської державної аграрної академії на теренах Кобеляцького району були проведені відповідні дослідження і на базі цих досліджень написана дисертація на тему: «Біологічні особливості амброзії полинолистої та заходи боротьби з нею в агроценозах польових культур лівобережного Лісостепу України». Залучення цього унікального досвіду є доцільним при розробці програми профілактики та боротьби з амброзією.
Окрім хімічних та агротехнічних методів боротьби з амброзією, застосовуються також біологічні методи, зокрема використання біологічних ворогів амброзії. До них відносять амброзієвидний листоїд (Crysomelidae). Ця комаха повністю з'їдає алерген і інші бур'яни, але при цьому на культурні рослини вона дивиться приблизно так само, як вегетаріанець на сало. Цей жучок, завезений до України з Кубані та Ставропілля, вже достатньо розвинув свою популяцію у сусідній Дніпропетровській області, щоб почати працювати на благо людини. З метою боротьби з амброзією слід розвивати його популяцію в Кобеляцькому районі. Крім того, до біологічних ворогів амброзії відносять також Щитоноску пижмову (Cassida vibex) — невеликий плоский листоїд розміром 5,5–7 мм.
З метою забезпечення збалансованих та комплексних заходів боротьби з амброзією полинолистою використовують механічні, агротехнічні та хімічні методи, що застосовуються одночасно.
У населених пунктах:
— скошування рослин амброзії полинолистої перед цвітінням в період бутонізації;
— виривання рослин амброзії з корінням та їх знищення шляхом спалювання у спеціально призначених місцях або подрібнення з наступним захороненням решток у санітарних ямах з використанням гасу чи вапна;
— знищення рослин амброзії на засмічених ділянках агротехнічним методом (перекопування або приорювання ґрунту з подрібненням рослинних решток) та наступним висівом на цих ділянках багаторічних низькорослих або газонних трав.
Постійне скошування, не зважаючи на високу отавність рослин, може зменшити насіннєву продуктивність до 74 %, залежно від їх кількості та часу проведення. Найкраще скошувати амброзію в період викидання чоловічих волотей, оскільки, скошена в цей період, вона, в більшості випадків, не відростає.
Поряд з цим у містах та населених пунктах одним із ефективних заходів сьогодні є висівання газонних та злакових трав. Фітоценотичний метод контролю присутності амброзії полинолистої є ефективним при створенні щільного трав'яного покриву з високим видовим насиченням, в якому 20 % займають види злакових, 15 % — бобових та 65 % — інші види.
На узбіччях доріг (автошляхів та залізничних колій):
— застосування для сприскування гербіцидів відповідно до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, і постійне скошування на початку бутонізації, не допускаючи цвітіння.
У полях:
— дотримання технології обробітку ґрунту, що включає своєчасний передпосівний обробіток ґрунту, оптимальні строки сівби, догляд за посівами, збирання тощо;
— застосування для сприскування гербіцидів відповідно до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні;
— дотримання сівозміни, обов'язковий висів просапних культур та багаторічних трав, що повинні чергуватися, по можливості не висівати протягом 3-х років на ураженому полі соняшнику, кукурудзи тощо;
— передпосівне внесення у ґрунт гербіцидів з проведенням 2-х разового лущення.
У залишених полях, що повністю заростають (перед посівом, краще в осінньо-весняний період):
— скошування рослин амброзії полинолистої до цвітіння;
— обробка полів гербіцидами суцільної дії;
— проведення 3-разового лущення або дискування (вздовж та поперек поля) та культивації;
— посів багаторічних трав або просапних культур з внесенням тільки комплексу мінеральних добрив (N, Р, К).
Усі заходи, які застосовуються в боротьбі з амброзією полинолистою, повинні бути направлені на знищення рослин, не допускаючи їх цвітіння і утворення насіння.
Лише об'єднавши зусилля громади, підприємств та організацій, органів місцевої влади, можливо буде викорінити цей небезпечний та агресивний бур'ян і очистити територію району.
За оцінками медиків Кобеляцького району, кожна третя людина страждає на поліноз. Це означає значне погіршання якості життя протягом двох-трьох літніх місяців. Амброзія пожирає десяту частину бюджету району. Ці кошти є куди витрачати, адже в районі достатньо невирішених соціально-економічних питань. Втрати від амброзії співрозмірні із витратами на соціальний захист населення у районі. Наведені дані свідчать, що ця проблема набула загрозливого масштабу і при подальшому її ігноруванні з боку громади і органів місцевої влади наслідки можуть буди непередбачуваними.
26 серпня 2011, 12:00 | Кобеляки | Спорт і здоров'я
Додати коментар