Убивство футболу. Новосанжарський варіант
У Новосанжарському районі відбувся черговий тур гри без правил, чи то пак, районного чемпіонату з футболу. Хоча футболом те, що останнім часом відбувається на полях Новосанжарщини, назвати не можна. Це, скоріше, убивство. Убивство найпопулярнішого виду спорту.
Коли починали цьогорічний чемпіонат, більшість представників охоче сприйняли ноу-хау від районної організації «Колос». Із цього чемпіонату його організатори пропонували повернути домашнє суддівство. Тобто, арбітра на гру виставляє команда, яка грає у рідних стінах. Звичайно, номінально вона отримує подвійну перевагу, але ж якщо суддя судитиме чесно, то ніхто не відчує різниці. Представники команд покивали головами і роз’їхалися. А потім почався чемпіонат району. Точніше, ця пародія на футбол, яку ми помилково називаємо чемпіонатом. У цій пародії перемагає не та команда, яка грає краще, а та, яка зуміє знайти найбільш відмороженого суддю. Він може не знати правил і не бути обізнаним у футбольних тонкощах. Але має свистіти у потрібний момент і вміти призначати пенальті у чужі ворота та показувати червоні картки (чужим, зрозуміло, гравцям). Суперники на несправедливість реагують: а) вигуками із використанням ненормативної лексики — і отримують ті ж таки червоні картки; б) влаштуванням бійки із суперниками (суддями, уболівальниками), за що знову ж таки отримують червоні картки; в) ударами по ногах суперників — за що… правильно!.. також отримують червоні картки. У результаті виходить: якщо ви їдете на гру до команди, якій потрібні очки, у вас нуль шансів на перемогу. Якщо ви гратимете на рівних, або краще за суперника, то «їхній» суддя гарантовано поставить пенальті у ваші ворота. Або дасть комусь із ваших червону карточку. Але найцікавіше те, що кожен представник команди знає: на суддівство матчу протест не подається. Крапка. Тобто, як би суддя не судив, що б він не витворяв на полі зі свистком і карточкою, але законної управи на нього немає. З цього і починається убивство футболу.
Потім після кожного туру починаються такого типу розмови:
— Ми поїхали у… Нас там суддя убив! Поставив дві пенальки, у їхні ворота чистий гол не зарахував, їхньому за підкат і жовтої не показав, а нашому червону картку дав!
При цьому, не важливо, назву якого села (чи містечка) поставити замість трьох крапок. Підсуджують своїм практично всі судді. Щоправда, по-різному.
Залежить це, як правило, від висоти місця, за яке бореться команда. У нинішньому чемпіонаті (чи як назвати цей процес убивання футболу? — авт.) у групі Б за друге місце борються один із визнаних фаворитів — «Сила ради» з Нових Санжар та відкриття чемпіонату — «Колос» зі Стовбиної Долини. У нормальному чемпіонаті вони б боролися за високе місце чесно, у нашому — як виходить…
У вирішальному матчі другого кола «Сила ради» їде до «Колоса» у гості. Там поступається з рахунком 3:0. Але матч до кінця не дограє. Тому що новосанжарські футболісти, обурені суддівством просто сідають на поле і так чекають кінця матчу. За їх словами, арбітр гри Святослав Коба призначає у ворота гостьової команди «лівий» пенальті, а потім ще й зараховує гол, забитий із «офсайду».
Утім, представники «Сили ради» протест на гру не написали. І рахунок гри так і увійшов у величну історію новосанжарського футболу. Ах так, «Колос» таки вийшов на друге місце.
У наступній домашній грі «Колос» уже приймав багаторічного чемпіона — руденківську «Зорю». І, здавалося, що шансів у стовбинян небагато. Але шанси були. Той-таки суддя у грі призначив не багато, не мало — три пенальті у ворота «Зорі». Один голкіпер гостей відбив, два не зумів. Матч закінчився з рахунком 2:2. «Зоря» обурювалась, але протесту знову ж таки ніхто не писав.
Після цього до новосанжарського футбольного фольклору увійшла загадка:
— Скільки пенальті треба призначити, щоб виграти у «Зорі»?
— Більше трьох!
Помститися «Колосу» вирішили не протестами, а його ж зброєю — нечесним суддівством. У матчі чергового туру стовбинодолинська команда на виїзді грала з лелюхівською «Вороною». Цей матч був стратегічно важливим для новосанжарської «Сили ради». Адже для того, щоб команда повернулася на друге місце, їй потрібно було сподіватися на втрату очок «Колосом». А як зробити так, щоб конкурент втратив очки? Варіант перший — простимулювати його суперника. Але стимулюй не стимулюй, «Ворона» навряд чи зіграє краще за свої нинішні можливості. Тоді треба згадати про варіант другий — допомогу судді. Зупинились саме на ньому. І гру між «Вороною» і «Колосом» вийшов судити Сергій Чумак, який є… гравцем «Сили ради». Це так само як, наприклад, «Шахтар» грав би із «Металістом», а гру вийшов би судити, приміром, Хачеріді з київського «Динамо».
Тому, напевно, не треба дивуватися, що «Ворона» у цій видовищній і напруженій грі вирвала таку потрібну «Силі ради» нічию — 3:3. А суддя взяв у цьому посильну участь — призначив у ворота «Колоса» три пенальті та дав гравцям зі Стовбиної Долини дві «червоні» картки. Як казав герой відомого серіалу: «Картина маслом!». «Сила ради» на другому місці, «Колос» покараний. Команда подає протест на результат гри, але президія «Колоса» лишає його незмінним. Щоправда, дискваліфіковує суддю Сергія Чумака.
Ображені поматюкаються і за тиждень заспокояться. Ті, хто переміг, посвяткують — і забудуть. А між тим ніхто не зверне уваги, як на їхніх очах остаточно вбили районний футбол. При чому, вбили не образно, а у прямому сенсі. Адже якщо молодий гравець завтра прийде у будь-яку з команд і подивиться на такий футбол, то у нього або вб’ють бажання грати, або вб’ють у ньому чесну і порядну людину.
Регламент чемпіонату. Хтось читав цей загадковий папірець? Якщо так, то чому шедіївський «Лиман» двічі поспіль не виїжджає на гостьові ігри, але його не знімають із чемпіонату? Якщо гра між «Авангардом» і «Нікою» закінчується масовою бійкою гравців, то чому організатори дискваліфіковують лише одного — Олександра Нечитайла? Можливо, тому, що цей районний чемпіонат просто нікому не потрібен і проходить без організації, а так — самопливом. І якщо його нарешті уб’ють нечесні судді або бездарні організатори, то усім тільки стане легше.
Якщо вас ще цікавить, то ми наводимо результати цього, так званого, чемпіонату.
Група А. «Чиста криниця» (Драбинівка) — «Юність» (Галущина Гребля) — 7:2; «Старт» (Писарівка) — «Оріль» (Нехвороща) — 2:2; «Темп» (Суха Маячка) — «Оріль» (Лівенське) — 2:2; «Будівельник» (Пристанційне) — «Лиман» (Шедієве) — +:-.
Група Б. «Ворона» (Лелюхівка) — «Колос» (Стовбина Долина) — 3:3; «Сила ради» (Нові Санжари) — «Ворскла» (Кунцеве) — 8:2; «Авангард» (Попове) — «Ніка» (Нові Санжари) — 1:5 (матч не дограний через бійку).