Бджолиний майдан
Нещодавно на гору Калитва в урочище Дубки у Царичанському районі невідома організація завезла більше тисячі бджолосімей (за іншими даними — близько двох тисяч. — Авт.). У короткий термін тут виросла величезна пасіка.
Місцеві пасічники обурені цим фактом. Ніхто достеменно не знає, хто господар вуликів і хто саме у районі дозволив розташувати таку кількість бджолиних сімей. Між тим, бджоли вже покусали декількох місцевих жителів.
Минулого вівторка районну держадміністрацію заполонили обурені бджолярі. Була терміново зібрана зустріч пасічників з представниками влади, районної поліції, ветеринарної служби. Присутні емоційно реагували на будь-які намагання влади з’ясувати справу. Коли голова райдержадміністрації Сергій Турський запевнив присутніх, що дозволу на завіз вуликів адміністрація не давала нікому та пообіцяв розібратися у ситуації, градус емоційних пристрастей дещо вщух. На зустрічі було багато молодих бджолярів, для яких бджільництво — спосіб виживання у скрутних умовах життя. Власне, спілка пасічників у районі є, але вона дещо розрізнена по осередках. Цього разу близько 60 бджолярів об’єдналися для боротьби з непроханими гостями. На зустрічі в адміністрації обрали голову Спілки бджолярів Анатолія Бондаря, який буде відстоювати права пасічників.
— Щороку місцеві пасіки потроху збільшуються, все більше людей починає займатися бджільництвом, тому ми й самі ледве вміщуємося на наших угіддях. Такі потужні пасіки у нас недоречні, — заявив новообраний голова.
У районі немає проблем із запиленням садів та сільгоспкультур. Для цього агрономи господарств запрошують місцевих пасічників. Але зібрати в одному місці понад тисячу бджолосімей — це неприродно, та ще невідомого походження і невідомо ким привезених. Так вважають бджолярі. Досвідчений бджолознавець, голова Китайгородського осередку Спілки пасічників України Юрій Мусійчук повідомив присутніх про правові аспекти незаконної кочівлі бджіл. Справа в тому, що гора Калитва є природним заповідником:
— Ще 2002 року Міністерство екології та природних ресурсів України передало Китайгородській сільській раді, у віданні якої знаходиться заповідне урочище Калитва, «Охоронне зобов’язання». Цей документ (показує на широкий загал. — Авт.) забороняє будь-що там робити: «будь-яке будівництво»…; «знищення та пошкодження дерев…;» «випасання худоби…;» «всі види діяльності, що можуть призвести до погіршення стану кормової бази тварин і умов їх існування»…; «проїзд всіх видів транспорту, окрім службового транспорту державних природоохоронних та інспекційних служб»…; «надання земельних ділянок під забудову»… тощо. Це лише неповний список заборонених дій. Друге порушення в тому, що кочові пасіки, згідно з наказом головного державного інспектора П. Вербицького № 131/5322 від 12 лютого 2001 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України, забороняється ставити ближче 3–5 кілометрів від місцевих пасік, щоб завадити поширенню інфекційних хвороб. І нарешті, третє: дозвіл на встановлення кочової пасіки має дати місцевий осередок бджолярів та Державна ветеринарна служба. До того ж, акація на Калитві вже кілька років хворіє. Випиляно чимало дерев. За цих правових та природних підстав заселяти гору приїжджими багаточисленними пасіками не можна.
Після емоційних перемовин присутні вирішують виїхати на місце події та вияснити ситуацію. Найактивніші побачили місцину на Калитві, яка практично заставлена піддонами по 6 вуликів на кожному. Тут працювало декілька привезених бджолярів. Як повідомив один із них, котрий не назвав себе, що пасікою займається приватна фірма, ставить її у Дніпропетровській, Полтавській та Сумській областях. Чоловік заявив, що дозволу на встановлення вуликів у них немає, але бджоли здорові, на них є ветеринарний паспорт. Представник повідомив, що швидко вулики вивезти невийде: не знають куди.
Як нам стало відомо пізніше, голова РДА Сергій Турський запропонував невідомим вивезти пасіку до Залелії, до межі з Полтавщиною. На момент написання матеріалу, 16 травня, домовленість ще не була виконана.
Дещо інше з’ясувалося, коли до району приїхали з візитом журналісти обласного 34-го телевізійного каналу. На камеру коментарі разюче відрізнялися від попередніх. Спочатку висловили свою думку декілька місцевих пасічників.
Віктор Житник:
— Живу поряд з Дубками, де розташувалися невідомі. Бджоли покусали вже декількох сусідів. Та й мене з дружиною не обминули. Віктор Петрович каже, що не знає, хто поставив пасіку та жаліється, що цього року залишиться без заробітку.
Микола Омельницький, бджоляр з багаторічним досвідом:
— Звичайно, буде недобре і нам, і прибульцям. Таку масу бджіл кинути на нашу жменю! Якщо 10 бджіл сяде на квіточку, то між ними буде бійка. Не вистачить ні нашим, ні їхнім.
Сам же представник приватної пасіки не побажав указати свої дані та запевнив телевізійників, що з місцевою владою все домовлено. Мовляв, дозвіл вони отримали.
Голова райдержадміністрації Сергій Турський був вражений ситуацією, при якій були порушені правила розташування вуликів і постраждали люди.
— Незаконна пасіка буде вивезена за межі житлової зони, але залишиться на території Царичанського району. Прибираємо вулики, щоб не нанесли шкоди людям, — прокоментував Сергій Миколайович. Він зазначив, що 60 вуликів «там» залишать для запилення сільськогосподарських культур.
Поки що така неоднозначна ситуація залишається напруженою. Ще існує декілька невизначених питань, які цікавлять громаду, зокрема, і Спілку бджолярів. За перебігом подій ми слідкуємо і обов’язково про це повідомимо в наступних матеріалах.
Уже коли був готовий матеріал, надійшли останні новини з приводу цього інцинденту. Як повідомили голова Спілки бджолярів Анатолій Бондарь та пасічник Юрій Мосійчук, на 17 травня, тобто, у вівторок, чужі вулики досі не вивезли, як обіцяли. Зі слів пасічників, до цих пір немає ніякого реагування з боку органів влади, поліції та ветеринарної служби.
P. S. Станом на 17:00 середи 18 травня ніяких ознак того, що вулики будуть вивозити — немає