Обережно, фейк!
На написання статті автора надихнула просто величезна кількість відверто неправдивих та маніпулятивних новин у соцмережах, які земляки без тіні сумніву перепощують і тим самим розповсюджують. Дуже часто користувачі діляться такими дурницями, що, читаючи сам текст «новини», задумуєшся над адекватністю людини. Давайте разом розберемося, як перестати бути «лохом» та навчитися відрізняти маніпуляції та фейки від правди.
Майдан, як початок тотальної брехні
Саме в період початку так званої революції гідності в Україні почалася одна з наймасштабніших у сучасній історії інформаційна маніпуляція, коли фактичні дані наскільки спотворювалися, що до остаточного споживача надходило менше половини правди. Саме в цей час я почав ставитися до інформації вкрай критично та перевіряти по буквах новини і повідомлення. За час майдану із телеканалів та соціальних мереж брехали майже про все. І про «студентів», і про напрямки та кількості пострілів, і про кількість загиблих. Навіть, здавалося, непорушна «небесна сотня» складається з людей, які відношення до революції не мали. Хтось загинув у селі, когось зарізали в автобусі за 500 кілометрів від Києва і так далі, і тому подібне. І в результаті, уже неможливо відрізнити справжніх пасіонаріїв, які загинули за власні ідеали, від випадкових жертв, а то й відвертих пройдисвітів. Маніпуляція стала невід’ємною частиною політичних баталій у нашій країні. Нами постійно і безсоромно маніпулюють брехливі політики і непрофесійні або продажні журналісти.
Коронавірус головного мозку
А скільки фейкових даних та псевдоновин зараз розміщується в мережі, що стосуються модного зараз COVID-19! «Мій брат працює лікарем і в нього знайомі в Іспанії сказали…», «Лікарка з Італійської лікарні прислала голосове повідомлення…», «Знахарка Клава Вірусовна із села Грипово рекомендує пити бокал Джемісона кожного ранку, і вірус не дістане вас», «Курці не хворіють на коронавірус», «У Царичанці 10 чоловік захворіли на коронавірус ( автор відомий - О.О. Копелець), «Вишки 5G сприяють поширенню вірусу!». Такі та інші відверті фейки ширяться зараз майже кожного дня. Що ж робити в ситуації, коли, прочитавши новину, ви не можете точно сказати, чи це правда, чи брехня. Вас навчити? Добре, тоді далі по пунктах.
1. Не поспішайте!
Уважно перевірте новину чи повідомлення. Якщо це сторінка у Фейсбуці, то перевірте кількість читачів, коментарі під новиною, співвідношення лайків та дизлайків. Хто до вас звертається? Де працює? Як можна побачити документи чи впевнитися у фактичному існуванні людини чи організації? З якою ціллю вам прислали повідомлення? Чи авторитетне джерело інформації? Чи не було раніше помічено за цим джерелом маніпуляцій чи фейків? Будьте холоднокровні, зупиніться, подумайте, проаналізуйте. Перевірка може зайняти до 5-10 хвилин, що дозволить не тільки вам не стати ошуканим, а й ви, ділячись фейком, не будете вводити близьких вам людей в оману.
2. Перевірте джерело
Тітка в лікарні, брат з Іспанії чи новостворена сторінка або сайт із назвою «Короновірусний бригадир» є найненадійнійшими джерелами інформації. Авторитетними та надійними інформаторами зараз виступають МОЗи різних країн. Навіть на сторінках українського МОЗу ви зможете знайти всю необхідну інформацію щодо кількості захворівших, рекомендації по ізоляції, правові документи та поради лікарів. Коли повідомлення поширюється офіційним джерелом, то це дає право правоохоронним органам звернутися до суду в разі «фейку» чи брехні. Такої відповідальності в неперевірених джерел немає, тому брехати вони зможуть майже бескінечно. До речі, є ще один фейк, який «гуляє» мережею. Це — про нібито кримінальну відповідальність за поширення цих самих фейків. Мушу вас розчарувати — максимум покарання, що загрожує брехуну — це штраф у ромірі від 170 до 225 гривень. Думаю, що міський голова Олександр Копелець про це добре знав, коли збрехав про хворих на коронавірус у Царичанці.
3. Підробка
За допомогою сучасних графічних програм можна дуже просто підробити зображення новини з державних телеканалів чи печатку на, начебто, офіційному документі. Якщо ви побачили фотографію з екрана телевізора, на якому зображена всім знайома телеведуча, а під нею написано, що коронавірус навчився уганяти літаки, то було б непогано зайти до пошукової системи та перевірити новину. Це стосується і фото документів. Перевіряйте!
4. Не впевнений — не поширюй!
Якщо ти не впевнений у новині, якою б вона не була сенсаційною, — не поширюй її. Не потрібно одразу закидати фейк до соціальних мереж, груп у мессенджерах. Такий безвідповідальний крок може створити панічний настрій, як було з масками та гречкою, лимоном та імбиром. Не ділися, якщо не перевірив та не впевнився.
5. Гра на емоціях
Люди найчастіше саме через емоції роблять багато дурниць. Я й сам іноді дивуюсь власній гарячковості та дурницям, які роблю через яскраві емоції. Думайте холодною головою, завжди.
6. Перевіряй частинами
Якщо в новині чи повідомленні йде мова про рекомендації, то необхідно перевірити кожний пункт окремо. Часто буває так, що разом із одним фактом домішують три фейки, і тоді новина стає правдоподібною. Але це один із законів маніпуляції, який ще називають напівправда. Перевіряйте дати повідомлень — який рік, якій місяць, який день. Актуальність теж іноді багато чого вирішує.
7. Фантазія
Це одна із найнебезпечніших речей під час поширення фейку. У кожного з нас своє уявлення світу. У щось ми віримо, у щось ні. Наприклад, «порохоботи» із радістю поженуть фейк про «зебілів», і навпаки. Бо фейк стосується їхніх особистих уподобань. У цей момент наша психіка дуже вразлива. Читаючи новину, намагайтеся відноситися до неї нейтрально, як читач, у якого немає особистих уподобань, це дасть змогу чітко відокремити правду від брехні.
Вітаю! Тепер трохи практики — і ти, мій дорогий читач, справжній детектив! У тебе є імунітет до брехні, ти впевнений у тому, що читаєш і чим ділишся!
Тримайте мозок у чистоті та не дозволяйте голубим екранам робити з вас дурнів! З повагою, ваш вірний автор.