Тільки гарні новини

Тільки гарні новини

Давно такого не було. І ось у перший тиждень літа всі, окрім природи, радують позитивом. Ну, погоді, як відомо, не накажеш, і вона що в травні, що на початку літа зовсім не радує. Якщо ще місяць тому аграрії із задоволенням згадували приказку про «два дощі в маю», то зараз навіть супердосвідчені і професійні агрономи хапаються за голову. І згадують інше прислів’я: «Не проси дощу, а проси врожаю».

Ну та будемо сподіватися, що й природа невдовзі порадує нас гарними новинами.

У всьому ж іншому, як не дивно, але суцільний позитив. По-перше, медики дійсно фіксують різке скорочення нових випадків захворювання на коронавірус. І в Кобеляках, у зв’язку з цим, навіть планують відновити надання звичних і дуже потрібних людям послуг денного стаціонару. Адже за всіма тими потрібними і не дуже карантинними обмеженнями на другий план були відставлені хвороби, які є набагато небезпечнішими за коронавірус. Протягом кількох довжелезних для них місяців люди з цукровим діабетом, а також ті, хто переніс інфаркт та інсульт, елементарно не мали змоги пройти сеанси підтримуючої терапії. А якщо й «капалися», то вдома, платячи за це гроші.

Ну, а найбільше порадували українські властьімущі. З якогось доброго дива вони таки вирішили не примушувати і так нещасних сільських пенсіонерів ще «оцифровуватися», тобто отримувати мізерні пенсії в банкоматах, яких у більшості сіл просто немає.

Звичайно, у зв’язку з цим нікуди не подінешся від резонного запитання «А що це було?». Що це за психологічний тест на витривалість пенсіонерів, яким і так у цьому житті і в цій державі несолодко живеться. І нікуди не подінешся від тривожного очікування того, що влада не спробує знову протестувати своїх громадян.

Та зрештою, новина таки є. І вона таки позитивна. А там, дивись, і погода над нами змилується та порадує простим теплом без тропічних злив, смерчів та граду. Шансів для цього навіть більше, аніж для отримання гарних новин із київських пагорбів.

А там, із настанням справжнього літа, почнуться пляжі біля річки, поїздки на море, дешеві помідори і картопля та смачнющі яблука й абрикоси. Газ то буде дорогий, але споживати його будемо мало.

Так, проблеми в цьому році із суницею — несмачна і гниє. Натомість грибники радіють уже на початку літа, знімаючи урожай білих та маслюків. Так що хтось отримає додатковий заробіток на продажу грибів. Або хоча б наїсться.

Одним словом, місце для позитиву залишатиметься завжди. Адже, як казав поет, що коли стерти випадкові риси, то можна уздріти, який прекрасний цей світ.

Так що позитив є і в нашому житті. Звичайно, хочеться, щоб його було більше. Але тоді потрібно емігрувати кудись в Данію. Або на Ямайку.

11 червня 2021, 09:07 | Полтавщина | Редакційна

1. alist / 11 червня 2021, 09:37 Цитувати
Дійсно незважаючи на всі негаразди, важливо бути оптимістом, бачити і хороші новини, чи не так шановні односельчани? Тим більше скоро день міс...тобто села. Буквально тільки що, на ТСН показали репортаж про буревій і упавше на будинок дерево в ....селі Кобеляки на Полтавщині.
"А там, із настанням справжнього літа, почнуться пляжі біля річки, поїздки на море, дешеві помідори і картопля та смачнющі яблука й абрикоси. Газ то буде дорогий, але споживати його будемо мало." Правда пляжі будуть зас...ні, поїздки на море не всим по кишені, помідори, картопля і яблуки не такі вже й дешеві, враховуючи негоду і потенційно малий врожай. Порадує хіба малий розхід газу, так що радуймось...до холодів, а от тоді.........ну може таки наступить обіцяний "кінець епохи бідності". А якщо не наступить, оберемо зелених клоунів ще на 5 років і от тоді...
А так позитив в житті дійсно є, і далі його буде більше...правда не для всих.
2. Чудо Юдо / 11 червня 2021, 10:03 Цитувати
1.alist
«А так позитив в житті дійсно є, і далі його буде більше...правда не для всих. »

Аліст, тут бачу два виходи: або жити виловлюючи у житті позитив, а негатив просто поборювати...
Або застрелитись.
Бо жити заради негативних емоцій, як на мене, не варіант взагалі.

Я не образити Вас хочу, просто свою позицію висловлюю. Не розумію людей, які кожен день живуть лише на негативних емоціях. У мене у общагі, як учився в університеті, жив "сокамерник", який кожен ранок просинався зі словом «за*бали» і лягав спати зі словом "за*бали". Більш похмурої людини я, мабуть, в житті не бачив. І відтоді вирішив, що ніколи в житті не буду брати негативні події за основу своїх переживань. І тьху-тьху, живу та радію чому є :)

Додати коментар

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.