Богдан Сивець не дожив до дев’ятнадцятиріччя

25 квітня мешканці Білицької громади попрощалися з військовослужбовцем із села  Бережнівка.

У неділю прес-служба Білицької селищної ради на своїй сторінці в соціальній мережі Фейсбук повідомила про загибель земляка Богдана Сивця.
«Ми втратили земляка, захисника, громадянина, сина, брата, у якого попереду було все життя і не одна бойова звитяга.

У ці скорботні дні вся Білицька громада глибоко сумує і співчуває близьким та рідним Сивця Богдана.

Важко підібрати слова, щоб висловити біль цієї втрати, щоб втішити батьків та родину загиблого воїна. Нехай Господь Бог допомагає вам перенести цю важкий біль втрати рідної людини. Світла пам’ять про Богдана назавжди залишиться у нашій пам’яті.

Вічна пам’ять захиснику України!

Вічна пам’ять усім захисникам, хто пішов у вічність, хто захистив від російського агресора наші мирні домівки, наш затишок та дав нам можливість жити, творити, бути господарями на своїй землі.

Ми пам’ятаємо і не забуваємо! Герої не вмирають! Слава Україні!»

Як стало відомо редакції тижневика, Богдан Сивець народився 30 квітня 2003 року в Бережнівці. Навчався в Бутенківській загальноосвітній школі. Хлопцеві подобався предмет «Захист Вітчизни», у складі команди «Побратими» він брав участь у військово-патріотичних іграх.

Саме захоплення шкільним предметом стало визначальним фактором у виборі професії, адже Богдан вступив до Полтавського військового коледжу сержантського складу Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут.

Із початком війни в Україні був призваний на службу до десантно-штурмового батальйону, що дислокувався в Житомирі.

21 квітня в ході оборонного бою із противником поблизу Довгенького Слов’янського району Донецької області. Внаслідок ворожого обстрілу артилерією, Богдан Сивець отримав смертельне поранення. Він прожив лише 18 років.

Захисник України був старшим сином у багатодітній родині. У Богдана залишилися батьки та троє молодших братів.