93‑річна кобелячанка тренує мозок, читаючи газети
Ольга Митько, напевне, є найстаршою читачкою «ЕХО». Кожен четвер у кобеляцької пенсіонерки починається із прочитання «свіжого» номера.
Автор цієї статті вже звик до того, що в четвер, у часовий проміжок між 9‑ю і 10‑ю ранку, пролунає телефонний дзвінок. А потім прозвучить запитання:
— А «ЕХО» вже привезли?
Це телефонує і запитує 93‑річна кобелячанка Ольга Митько. Через свій дуже поважний вік вона самостійно вже не ходить до «покрівського» магазину, в якому продають газети. Замість неї це робить син Сергій. Жінка, телефонуючи, щоразу пояснює:
— Я по зимовій дорозі до магазину не дійду. Та й Сергію, йому вже за сімдесят, по слизоті ходити важко. От і питаю, чи варто йти. Бо воно ж, я розумію, і дороги погані, і з електрикою проблеми.
Незважаючи на свій поважний вік, Ольга Іванівна має прекрасну пам’ять і вражаючу цікавість до життя, до всього, що відбувається навколо. Вона навіть знає, що газету «ЕХО» друкують у Вінниці.
Ольга Митько живе в Кобеляках від самого народження. Все життя читає. Каже:
— Я коли була молодша, то постійно брала книги з нашої районної бібліотеки. І газети виписувала та читала всі, які були.
Ольга Іванівна читала ще газету «Переможець». Саме так колись називалася «районна», згодом перейменована в «Колос». Також дуже любила читати «Полтавську думку». Зараз читає виключно «ЕХО». Пояснює:
— А інших газет, де б про Кобеляки писали, вже немає. Та й взагалі газет майже немає. А мені цікаво, що відбувається навколо. Це корисно. Пам’ять і розум тренуються.
За словами Ольги Іванівни, вона перечитує в газеті все — від редакційної статті до рекламних оголошень. Говорить, що особливо її цікавлять розповіді про місцевих людей. Скажімо, її дуже схвилювала стаття про кобеляцького пенсіонера Григорія Телятника, якому ампутували ноги.
Вона запитує:
— І як він там? Зібрали йому гроші на лікування?
А ще вона цікавиться долями військових-земляків, які нині воюють. Адже нині в лавах ЗСУ перебуває її внук.
Ольга Митько не здобувала вищу освіту. Все життя вона працювала — на місцевій швейній фабриці, в кооперативі «Квітка». Пережила війну, один із голодоморів, знає, що таке праця в колгоспах.
Незважаючи на вік, Ольга Митько веде активний, як для 90‑річної довгожительки, спосіб життя. Вона підтримує зв’язок із кобеляцьким краєзнавцем і літератором Леонідом Митьком, спілкується із колегами з хору «Ветеран». До цього часу зберегла феноменальну пам’ять. Може, як кажуть, без підготовки годинами розповідати про своє дитинство, про період німецької окупації, про роботу на швейній фабриці.
Жінка вважає, що постійне читання, у тому числі і газет, допомагає зберегти ментальне здоров’я, підтримує цікавість і жагу до життя.
Згадує, що її мама Явдоха Василівна, яка дожила до 91‑року, теж постійно читала, причому, майже до останнього — без окулярів.
…Зважаючи на вік та особливі заслуги Ольги Митько перед суспільством, редакція «ЕХО» вирішила забезпечити їй безкоштовне отримання газети. Як найстаршій читачці. Як людині, яка показує іншим приклад, що жагу до життя можна зберігати і в 90 років.
Додати коментар