Майже два роки вважався зниклим безвісти: Новосанжарська громада провела в останню путь Героя Віталія Бєлова

Майже два роки вважався зниклим безвісти: Новосанжарська громада провела в останню путь Героя Віталія Бєлова

Ще один мужній захисник повернувся додому «на щиті». Новосанжарська громада у глибокій скорботі попрощалася зі своїм земляком, стрільцем-снайпером Віталієм Вікторовичем Бєловим, який віддав життя у запеклих боях на Донеччині.

За інформацією Новосанжарської селищної ради, церемонія прощання з воїном відбулася сьогодні, 22 червня, о 12:00 у центрі селища біля пам’ятного знаку Героям Небесної Сотні. Панахиду відслужили за місцем проживання захисника у селі Малий Кобелячок, де його і поховали на місцевому кладовищі.

Жителі громади та односельці зустрічали траурний кортеж навколішки, встеляючи дорогу квітами та тримаючи в руках державні стяги. Віддати останню шану Герою прийшли його рідні, друзі, бойові побратими, представники влади та небайдужі мешканці Новосанжарщини.

Віталій Бєлов народився 28 січня 1993 року в Кременчуці. Згодом родина переїхала до Нових Санжар, а потім — до села Малий Кобелячок. Віталій навчався у місцевій школі, де запам’ятався щирим, активним і добрим юнаком. Отримавши професію у Полтавському ПТУ, працював та будував плани на майбутнє.

До лав Збройних Сил України чоловіка призвали 20 березня 2023 року. Пройшовши підготовку в навчальному центрі «Десна», він спочатку служив у підрозділах ППО в Києві, а згодом опанував спеціальність стрільця-снайпера.

У липні 2024 року підрозділ Віталія виконував завдання на Сумщині, а вже 8 серпня його направили у зону запеклих бойових дій — в район міста Торецьк Донецької області. Саме там, під час виконання бойового завдання, захисник прийняв свій останній бій.

Майже два роки родина жила в болісному очікуванні, адже Віталій вважався зниклим безвісти. Лише після проведення тривалих експертиз та офіційної ідентифікації Герой нарешті повернувся на рідну землю, щоб знайти тут вічний спочинок.

Полеглого воїна поховали з усіма військовими почестями. Побратим передав матері Героя, Надії Дмитрівні, прапор військової частини та берет морського піхотинця. Головний сержант відділення військово-цивільного співробітництва Полтавського районного ТЦК та СП Юрій Пов'якало вручив матері Державний Прапор України, яким була вкрита труна. На честь воїна пролунав трикратний стрілецький салют.

Вічна шана і вдячність Захиснику! Герої не вмирають.








сьогодні, 17:50 | Полтавщина | Суспільство

Додати коментар

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.