Новосанжарська громада провела в останню путь Захисника Євгенія Кірноса

Новосанжарська громада провела в останню путь Захисника Євгенія Кірноса

Сьогодні Новосанжарська громада з болем у серці попрощалася зі своїм Захисником — Євгенієм Сергійовичем Кірносом.

Про це повідомили у пресслужбі Новосанжарської громади.

Юний Герой востаннє побував на подвір’ї рідної домівки — там, де колись лунав дитячий сміх і народжувалися мрії. На подвір’ї відбулася панахида за упокій його світлої душі.

Після цього жалобна процесія пішою ходою рушила до пам’ятного знаку Героям Небесної Сотні. У пронизливій тиші відбулася урочиста церемонія прощання. Поховали воїна на центральному кладовищі рідного селища.

Євгеній Кірнос народився 2 березня 1997 року в Нових Санжарах. З дитинства вирізнявся наполегливістю, відповідальністю та щирістю. Навчався у Новосанжарській школі, активно займався спортом, особливо волейболом. Неодноразово виступав за дорослу команду в районних та обласних змаганнях, мав численні нагороди й здобув звання кандидата в майстри спорту серед юніорів.

25 червня 2025 року Євгенія мобілізували до лав Збройних Сил України. Він служив розвідником у 95-й десантно-штурмовій бригаді, де серед побратимів зарекомендував себе надійним, витривалим і мужнім воїном.

5 лютого 2026 року поблизу села Березове Синельниківського району Дніпропетровської області Євгеній загинув, виконуючи військовий обов’язок. Йому було лише 28 років. Він лише нещодавно одружився — не минуло й двох місяців подружнього життя. Попереду було багато планів і мрій, які так і залишилися нездійсненними.

На кладовищі воїнові віддали військові почесті. Головний сержант відділення військово-цивільного співробітництва Полтавського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Юрій Пов’якало вручив дружині Захисника Державний Прапор України, який почесна варта зняла з домовини. На честь полеглого пролунав трикратний стрілецький салют.

У громаді висловили щирі співчуття дружині Аллі, матері Олені Валентинівні, батькові Сергію Олександровичу, сестрі Марині, братам Валерію та Олександру, бабусі Валентині Іванівні та названій матері Наталії Валеріївні.

Вічна пам’ять Герою!









Додати коментар

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.